Справа №:755/7229/23
"10" липня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Коваленко Д.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/7229/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2011 між ним та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу з відповідачем мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що починаючи з 2019 року відносини з відповідачем почали погіршуватися, що призвело до фактичного припинення спільного життя та шлюбних відносин. Протягом 2021 року він проживав окремо. Причинами розпаду сім'ї стали взаємна втрата почуття любові та взаємоповаги одне до одного, відсутність довіри та турботи.
Позивач стверджує, що наприкінці 2021 року йому здалося, що вони з відповідачем знайшли спільну мову, тому він повернувся жити разом з відповідачем та їх донькою, проте нажаль нічого не змінилося, а сварки та напруга у відносинах лише наростали. У 2022 році напруга у відносинах лише наростала та у вересні 2022 року він переїхав на орендовану квартиру, тобто фактично з середини 2022 року вони з відповідачем проживають окремо, не ведуть спільного господарства та мають різні погляди на майбутнє, у зв'язку із чим подальше спільне сімейне життя неможливе.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 10.07.2023 (а.с. 27-28).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив шлюб розірвати.
Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала та додатково пояснила, що не погоджується з викладеними у позові обставинами, оскільки позивач відносився до неї в грубій формі та з неповагою як до жінки, поводився агресивно, застосовував щодо неї фізичне та моральне насилля, через що вони певний час проживали окремо. Строк для примирення просила не надавати.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як убачається із матеріалів справи, сторони уклали шлюб 27.08.2011, про що в Книзі реєстрації шлюбів Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області зроблено актовий запис № 1136 (а.с. 9).
Від шлюбу позивач та відповідач мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України і законами України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді справи про розірвання шлюбу судом з'ясовано мотиви щодо розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки та не ведуть спільне господарство, проживають окремо, позивач просить розірвати шлюб.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на задоволенні позову є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими, взаєморозуміння між сторонами відсутнє, шлюб існує формально, позивач наполягає на розлученні, оскільки поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має і вважає, що збереження шлюбу бути не може, відповідач визнає позов, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні позивач просив судовий збір з відповідача не стягувати.
Керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76, 81, 89, 133, 197, 206, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 27 серпня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1136 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 11.07.2023.
Суддя