Справа № 461/1308/23
Провадження № 1-кп/461/371/23
05.07.2023 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 22023140000000019 від 25.01.20223 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, -
в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, покликаючись на те, що строк обраного обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначеного судом, спливає. Разом з тим, наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились та неможливо запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданою та єдино можливою. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_4 може ухилятись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Означений ризик обгрунтовується тим, що із змісту її розмов згідно протоколу огляду її особистого мобільного телефону, убачається, що в умовах воєнного стану, з огляду на дане кримінальне провадження може змінити місце свого проживання, у тому числі виїхати за кордон, на окуповану територію або у рф, де має знайомих, які готові її прийняти. ОСОБА_4 також може впливати на свідків, які судом ще не допитані. До ризиків, які продовжують існувати прокурор також відносить те, що обвинувачена може продовжити злочинну діяльність, враховуючи її проросійську позицію і сприячти у проведенні підривної діяльності на ишкоду державі. Просить клопотання задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 клопотання прокурора заперечили, просили відмовити в задоволенні клопотання, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_4 , настоюючи на своїй невинуватості, вважає що сторона державного обвинувачення має до неї упереджене ставлення, за відсутності доказів її причетності до державної зради. Вона ніколи не планувала покидати Україну, в будь -якому випадку, будучи її громадянкою, залишиться в Україні. Переписку, на яку покликається прокурор, вважає вирваною із контексту і таку що не підтверджує ризику ухилення від суду. Захист просить обрати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
У межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч.1 ст.111 КК України - державній зраді, що є особливо тяжким злочином, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 12 до 15 років позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2022 до
ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 23.10.2022 з утриманням останньої у Львівській установі виконання покарань №19.
21.0.2022 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова (справа
№ 461/1512/22, провадження № 1-кс/461/4631/22) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022140000000028 до шести місяців, тобто до 24.02.2023.
16.05.2023 року ухвалою суду продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави, тобто до 14.07.2023 року включно з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,1981,183).
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених нормами КПК.
Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Заслухавши сторін кримінального провадження, зважаючи на тяжкість обвинувачення та обставини кримінального правопорушення, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема, ризик ухилятися чи переховуватись від суду, з огляду на особливу тяжкість обвинувачення та санкцію ч.1 ст.111 КК України - державна зрада; відтак, ОСОБА_6 може виїхати на окуповану територію чи в рф , змінивши в умовах воєнного стану місце свого проживання. Як зазначає орган державного обвинувачення, покликаючись на протокол огляду особистого мобільного телефону ОСОБА_4 , остання має знайомих , які проживають в російській федерації, і згідно переписки із ними, їй пропонують переховування від слідства та суду.
Існує також ризик. незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, оскільки отримавши матеріали досудового розслідування, ОСОБА_4 володіє інформацією стосовно свідків ( ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ), у зв'язку з чим остання, перебуваючи на волі, може схиляти вказаних осіб, яким відомі обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення , до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на перебіг судового розгляду; дані свідки безпосередньо судом ще не допитані.
Як суд вже зазначав, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - державна зрада, який спрямований на шкоду інтересам нашої держави, в якій запроваджено воєнний стан. Враховуючи суть обвинувачення, можна прийти до виснокву, що ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність , тому числі і з метою уникнення кримінальної відповідальності або вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема злочин проти основ національної безпеки України. Обвинувачена є медійною особою, приймала участь у політичних програмах проросійського спрямування, надавала різного роду інтерв'ю, спрямовані на дискредитацію органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом організації та фінансового забезпечення проведення масоваих акцій прорестного характеру, інформаційних акцій, культурно-масових заходів тенденційного та ідеологічного спрямування.
Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.
Підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченій відсутні.
Зокрема, суд, досліджуючи питання необхідності продовження строку дії запобіжного заходу, враховує те, що суду не надано жодних доказів стосовно наявності можливості забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків у разі зміни запобіжного заходу.
Зважаючи також на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченою у разі зміни запобіжного заходу, суд вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Вік та стан здоров'я ОСОБА_4 дозволяють їй перебувати у слідчому ізоляторі під час судового розгляду, що є необхідним для забезпечення належн6ої процесуальної поведінки.
В силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень прокурора, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та особи обвинуваченої ОСОБА_4 не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання її під вартою.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, виключають можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.
Таким чином, підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України, суд, -
клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задоволити.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», строком на 60 днів, тобто до 02.09.2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1