"11" липня 2023 р.
м. Київ
справа № 755/12284/22
провадження № 2/755/166/23
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 в розмірі 969,00 грн.; зобов'язати відповідача провести поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_2 , несправність яких стала причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , будинок знаходиться на обслуговуванні ЖЕЛ № 412 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». 15.10.2022 року відбулось залиття квартири позивача, внаслідок якого намокла стіна, яка межує із загальним стояком, по якій відбувається стік води з ванних кімнат у будинку. Залиття відбувається систематично з травня 2022 року, зокрема, 04.08.2022 року, 08.09.2022 року, 15.09.2022 року, 23.09.2022 року, 21.09.2022 року, 02.10.2022 року. Внаслідок залиття почала руйнуватись стіна, з'явився грибок та неприємний запах. Про факт залиття 15.10.2022 року був складений акт, підписаний мешканцями квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , адвокатом ОСОБА_3 . Внаслідок залиття позивачу було завдано матеріальної шкоди в розмірі 969,60 грн., про що свідчить відповідний висновок експерта. На звернення позивача відповідачем надано письмові відповіді, відповідно до яких ймовірною причиною потрапляння вологи до квартири АДРЕСА_3 є часткова відсутність герметичного примикання ванни до стіни у вище розташованій квартирі АДРЕСА_4 . Однак під час обстеження 15.10.2022 року квартири АДРЕСА_4 жодних слідів підтікання води на підлозі або в інших місцях ванної кімнати не виявлено. Позивач вважає, що залиття відбулось у зв'язку із пошкодженням трубопроводу, що належить до межі відповідальності відповідача, оскільки розташований в стіні будинку, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2022 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 28 квітня 2023 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.
29.06.2023 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз справу повернуто на адресу суду у зв'язку із виконанням ухвали суду від 16 лютого 2023 року та проведенням експертизи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від29.06.2023 року прийнято до свого провадження та відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям, постановлено подальший розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Сторонами не надано суду заперечень проти встановленого порядку розгляду справи.
Представник відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» Майданік В.Ю. скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив в повному обсязі, просив в позові відмовити, вказуючи, що позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях позивача; позивач звинувачує відповідача в небажанні проводити огляд водо-теплопостачальних мереж, каналізації та предмет виявлення пошкодження, але дозволу або пропозиції на розкриття мереж не надає; позивач не зазначає, які саме ушкодження має усунути відповідач та де вони знаходяться. (а.с. 86-89)
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 визначено, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Відповідно до чинного законодавства України досудове вирішення спорів не є обов'язковою стадією у розв'язанні правових конфліктів.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю. від 12.06.2004 року. (а.с. 19-21)
15.10.2022 року складено акт, підписаний мешканцями квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , адвокатом ОСОБА_3 про факт залиття у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 , яке відбувається з травня 2022 року, зокрема, 04.08.2022 року, 08.09.2022 року, 15.09.2022 року, 23.09.2022 року, 21.09.2022 року, 02.10.2022 року; підтікань у ванній кімнаті вищерозташованої квартири АДРЕСА_4 не виявлено. (а.с. 22-25, 26-42)
За даними Листів Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.10.2022 року № 103-103/Ч-653-4656, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.10.2022 року № 058/4/3-058/1/Ч-289-1805, за інформацією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», 21.10.2022 року при повторному комісійному обстеженні за участю представників Підприємства, структурного підрозділу ЖЕД-402 та за присутності заявника ОСОБА_1 обстежено квартиру АДРЕСА_3 і встановлено, що у ванній кімнаті спостерігаються плями від потрапляння вологи на стелі площею 0,5 кв.м. При візуальному обстеженні встановлено, що мережі ХВП, ГВП та каналізації знаходяться в належному санітарно-технічному стані. Ймовірною причиною потрапляння вологи до квартири АДРЕСА_3 є часткова відсутність герметичного примикання ванни до стіни у вище розташованій квартирі АДРЕСА_4 , що є межею відповідальності власників квартири, про що складено відповідний Акт. (а.с. 44, 45, 92)
Згідно Висновку експерта № 51/1 від 10.11.2022 року, складеного експертом ТОВ «Українська експертна компанія», встановити конкретну причину залиття квартири АДРЕСА_1 згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим у зв'язку з: не забезпеченням доступу до квартири АДРЕСА_5 ; відсутністю ознак витоку рідини з водо несучих відкритих для візуального огляду інженерних систем в приміщеннях ванних квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; не забезпеченням доступу до прихованих водо несучих інженерних систем ванних кімнат квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Відповідно до виявлених пошкоджень джерело залиття квартири АДРЕСА_1 розташовано вище стелі ванної кімнати, поза межами приміщень вказаної квартири. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , згідно даних візуально-інструментального обстеження станом на час проведення дослідженя становить 969,60 грн. (а.с. 58-73)
На виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2023 року у справі № 755/12284/22 експертом Науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ проведено судову будівельно-технічну експертизу та складено Висновок експерта № 7813/23-43 від 22.06.2023 року, відповідно до якого встановити технічну причину залиття ванної кімнати квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим у зв'язку із:
-не забезпеченням доступу до квартири АДРЕСА_5 ; відсутністю ознак витоку рідини з водонесучих відкритих для візуального огляду інженерних систем в приміщеннях ванних кімнат квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; не забезпеченням доступу до прихованих водо несучих інженерних систем ванних кімнат квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; відсутністю методики по встановленню дати залиття за результатами візуально-інструментального обстеження;
встановити згідно даних візуально-інструментального обстеження чи знаходиться об'єкт, який став причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, поза межами житлового приміщення квартири АДРЕСА_7 , не вбачається можливим, в зв'язку із:
-не забезпеченням доступу до квартири АДРЕСА_5 ; відсутністю ознак витоку рідини з водонесучих відкритих для візуального огляду інженерних систем в приміщеннях ванних кімнат квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; не забезпеченням доступу до прихованих водо несучих інженерних систем ванних кімнат квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; відсутністю методики по встановленню дати залиття за результатами візуально-інструментального обстеження;
встановити згідно візуально-інструментального обстеження чи відноситься об'єкт, який став причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, до внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення або постачання гарячої води, не вбачається можливим, в зв'язку із:
-не забезпеченням доступу до квартири АДРЕСА_5 ; відсутністю ознак витоку рідини з водонесучих відкритих для візуального огляду інженерних систем в приміщеннях ванних кімнат квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; не забезпеченням доступу до прихованих водо несучих інженерних систем ванних кімнат квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ; відсутністю методики по встановленню дати залиття за результатами візуально-інструментального обстеження.
Згідно документальних даних, а саме: Акту ЖЕД-402 від 19.09.2022 року (а.с. 90) можливою причиною потрапляння вологи до приміщення ванної кімнати квартири АДРЕСА_1 є відсутність герметизації між ванною та стіною в межах приміщень ванних кімнат квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_8 за вказаною адресою, що не відноситься до внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення або постачання гарячої води. (а.с. 125-133)
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. ( ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України)
За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.
Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 322 Цивільного кодексу України)
Вказана стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 , з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям вищезазначеної квартири, та зобов'язання відповідача провести поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_2 , несправність яких, на думку позивача, стала причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , вказуючи суб'єктом деліктного зобов'язання відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», як балансоутримувача будинку, до компетенції якого належить ремонт та утримання внутрішньобудинкових систем та з вини якого позивачу завдано шкоду, відшкодування якої підлягає до вирішення в межах даного провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись діючим законодавством України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на користь позивача ОСОБА_1 завданої позивачу, як власнику квартири, внаслідок її залиття матеріальної шкоди у розмірі 969,60 грн., а також відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача провести поточний ремонт внутрішньо-будинкових систем водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_2 , - оскільки матеріали справи не містять достатні та належні докази на підтвердження того факту, що саме відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» є особою, якою заподіяно шкоду позивачу внаслідок залиття її квартири, що саме дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина відповідача.
Так, судом та сторонами не піддано сумніву факт залиття квартири позивача відповідно до даних, які містять наявні в матеріалах справи: Акт про залиття від 19.09.2022 року, складений комісією ЖЕД № 402 (а.с. 90), та Листи Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.10.2022 року, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17.10.2022 року (а.с. 44, 45). Однак вказаними документами, а також іншими доказами, наявними в матеріалах справи, не встановлено причину залиття та суб'єкта завдання шкоди позивачу внаслідок залиття.
Крім того, при ухваленні даного рішення суду, слід зауважити, що відповідно до Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7813/23-43 від 22.06.2023 року, складеного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановити технічну причину залиття ванної кімнати квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим; встановити згідно даних візуально-інструментального обстеження чи знаходиться об'єкт, який став причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, поза межами житлового приміщення квартири АДРЕСА_7 , не вбачається можливим; встановити згідно візуально-інструментального обстеження чи відноситься об'єкт, який став причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 15.10.2022 року, до внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення або постачання гарячої води, не вбачається можливим.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню у повному обсязі.
В порядку ч. 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на повну відмову у задоволенні позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 269, 319, 322, 631, 810, 820, 821, 1212, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої залиттям - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 11 липня 2023 року.
Суддя: В.І. Галаган