Справа № 136/557/23
провадження № 2/136/112/23
(заочне)
10 липня 2023 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (далі по тексту - позивач, банк) через свого представника Панасюк І.Л. звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 03.02.2022 Акціонерне товариство «Юнекс Банк» та гр. ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 46.32.0222.1 (далі - Кредитний договір), на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «Правила (договірні умови) надання споживчих кредитів АТ «Юнекс Банк», що оприлюднені на Офіційному сайті Банку за електронною адресою: www.unexbank.ua. (далі - Правила).
Відповідно до підписаного Кредитного договору Відповідач акцептував та приєднався до публічної пропозиції Позивача на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній Інтернет сторінці Банку.
Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, виготовивши відповідачеві картку, відкривши рахунок та надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами обумовленими у зобов"язанні в сумі 189 900,00 грн., утім відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань своєчасно банку грошові кошти не надала, у зв'язку із чим станом на 01.06.2022 має заборгованість, яка в загальному становить 201 951,53 грн. та складається з наступного: 189 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 051,53 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями, яку у добровільному порядку відповідач не погашає, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.
У визначений судом строк відповідач не надала заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач не з'явилась в судове засідання, будучи повідомленою про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач була належним чином повідомлена.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності сторін спору на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 10.07.2023.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, скориставшись своїми правами на розгляд справи у їх відсутність, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що 03.02.2022 ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства "Юнекс Банк" з Анкетою-заявою (а.с. 26-28) за наслідками розгляду якої було підписано Кредитний договір №46.32.0222.1 від 03.02.2022 (а.с.9-14), відповідно до якого сторони узгодили суму кредитного ліміту у розмірі 189 900,00 грн., цільове використання - на споживчі потреби, спосіб надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок - НОМЕР_1 , що відкритий Позичальнику, строк кредитування з 03.02.2022 по 03.05.2026, відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 44,44%, фіксована, термін погашення кредиту, тощо.
Крім цього, на підтвердження обставин зазначених у позові стороною позивача надано Паспорт споживчого кредиту (а.с.19-24), тобто інформацію, яка надавалась споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.
Відповідно до підписаної відповідачем заяви (а.с.25) остання надала згоду на приєднання до Правил (договірних умов) надання споживчого кредиту АТ «Юнекс Банк».
Відповідно до платіжної інструкції №522 від 04.02.2022 (а.с.8), ОСОБА_1 на свій картковий рахунок отримала кредитні кошти в сумі 189 900,00 грн.
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив Випискою по особовому рахунку за період з 03.02.2022 по 01.06.2022 (а.с.5-7).
Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, отже є належним та допустимим доказом по справі щодо отримання відповідачем грошових коштів.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором наданої позивачем, станом на 01.06.2022 відповідач має заборгованість в розмірі 201 951,53 грн., яка складається з наступного: 189 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 051,53 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями, яку у добровільному порядку не погашає (а.с. 4).
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд звертає увагу, що відповідач була обізнана з розглядом цивільної справи, повідомлялась в установленому порядку про її розгляд, про що свідчать додані до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, але жодним чином не висловила своєї позиції за вимогами до неї банку про стягнення кредитної заборгованості, не заперечила наявної заборгованості, укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів на картковий рахунок, розміру нарахованої заборгованості, у тому числі процентів.
Відповідач в межах визначеного судом строку відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування використання кредитних коштів, тощо.
Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов'язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було дотримано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені в анкеті-заяві позичальника, Паспорті споживчого кредиту, Кредитному договорі, які безпосередньо підписані позичальником, також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за таким кредитним договором.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки іншого не доведено, а судом не встановлено, тому вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №46.32.0222.1 від 03.02.2022, станом на 01.06.2022 у розмірі 201 951,53 грн., яка складається із: 189 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 051,53 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями є обгрунтованими.
За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат суд керується Главою 8 ЦПК України, а тому у разі задоволення позову, понесені позивачем витрати присуджує із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (місце знаходження: вул. Васильківська, 14, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 20023569) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» заборгованість за кредитним договором № 46.32.0222.1 від 03.02.2022, станом на 01.06.2022 у розмірі 201 951 (двісті одну тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн., 53 коп., яка складається із: 189 900,00 грн. - заборгованість за кредитом; 12 051,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 27 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Світлана ШПОРТУН