Справа № 136/1326/21
провадження №1-кп/136/96/21
10 липня 2023 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020060000202 від 05.07.2021, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, раніше судимого, останній раз 15.06.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді арешту строком на 5 місяці, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
з боку обвинувачення
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з боку захисту
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
27.06.2021 о 23:00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку де він проживає, що розташований в АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої з гр. ОСОБА_6 , який вирішив підзарядити свій мобільний телефон ТМ «HUAWEI» моделі «Y3 II LUA-U22», що зробив підключивши його до зарядного пристрою в кімнаті де вони перебували. Через деякий час, від вжитого спиртного ОСОБА_6 ліг відпочивати, а ОСОБА_3 помітивши, це вирішив викрасти мобільний телефон останнього. У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 спить та за його діями ніхто не спостерігає, умисно, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу підійшов до вказаного мобільного телефону ТМ «HUAWEI» моделі «УЗ II LUA - U22» від'єднав його від зарядного пристрою та таємно викрав, після чого залишив житловий будинок, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив крадіжку майна, належного ОСОБА_6 , на загальну суму 297 грн. 60 коп.
Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою - крадіжка, вчинена повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав за обставин вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись з кваліфікацією вчиненого ним діяння. Суду показав, що розумів те, що майно йому не належить, утім з корисливих мотивів вирішив його реалізувати, наміру повертати чи віддати в поліцію не мав. Зазначив, що розкаюється у скоєному, зробив для себе висновки, просив суд суворо його не карати.
Потерпілий правом на участь у судовому засіданні не скористався, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду кримінального провадження належним чином, право на подачу цивільного позову не реалізував.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Ураховуючи те, що обвинувачений визнав свою винуватість та, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом також встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, розлучений, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не має; непрацюючий; за відомостями органу місцевого самоврядування за місцем проживання характеризується задовільно; неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був раніше неодноразово судимий, останній раз 15.06.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді арешту строком на 5 місяці, яке відбув повністю та 30.11.2021 був звільнений по відбуттю строку покарання, отож на час ухвалення даного вироку пройшло більше року, а тому в силу приписів ст.89 КК України, ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, який розкаявся у вчиненому, що свідчить про ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, він демонструє готовність понести заслужене покарання, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння у виді арешту.
Суд вважає, що сааме таке покарання відповідатиме його меті, гуманності, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.
Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст. 100, 124 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження було вжито заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно за ухвалою слідчого судді від 07.05.2021, питання про яке суд вирішує відповідно до ст.174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України,ст.ст. 65, 66, 67 КК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання на виконання цього вироку.
Речові докази: мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі «LUA-U22», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області, - повернути власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.05.2021.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 83 коп.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1