Справа № 137/1951/18
Ухвала
Іменем України
10 липня 2023 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі: прокурора - ОСОБА_3 , особи, відносно якої внесене клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення його підзахисного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.296 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, поданого в рамках розгляду клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020210000053 від 15.02.2015 року, про застосування примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває на розгляді клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020210000053 від 15.02.2015 року, про застосування примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, в рамках якого захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про звільнення його підзахисного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.296 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями статті 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 18 КК України, суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру (частина 2 статті 19 КК України).
Стаття 49 КК України передбачає підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
З матеріалів кримінального провадження №12015020210000053 від 15.02.2015 року вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності, в зв'язку із чим, подане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо останнього, а не обвинувальний акт.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 87 від 22.10.2018 року, суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_6 вчинив у стані неосудності, що виключає склад кримінального правопорушення, оскільки відсутній його суб'єкт, яким може бути лише осудна особа.
Враховуючи, що до суду надійшло кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо нього, як до особи, яка під час вчинення цих діянь перебувала в стані неосудності, останній не є суб'єктом кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, а тому не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
З урахуванням цього, клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення його підзахисного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.296 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 369-372, 376, 392-395 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення його підзахисного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.296 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, подане в рамках розгляду клопотання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020210000053 від 15.02.2015 року, про застосування примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України - залишити без задоволення.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя