Справа № 131/644/23
Провадження № 2/131/293/2023
11.07.2023м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Коваля А.М.,
при секретарі Чех Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання їх спільних дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 400 грн на кожну дитину щомісячно.
Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2018 року розмір та спосіб стягнення аліментів було змінено. Згідно виконавчого листа Іллінецького районного суду Вінницької області №131/1198/18 від 06 березня 2020 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 січня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
За період з лютого 2018 року і по сьогоднішній день відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по сплаті аліментів, що призвело до виникнення заборгованості. Так, станом на 01 лютого 2023 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів складає 329710,81 грн.
Тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 297 713,97 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Діденко Н.П. в судове засідання не з'явилися, представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги вони підтримали, просили їх задовільнити та розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання в судове засідання не з'явився не повідомивши суд про причини своєї неявки, відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 суду не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів, враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, ухвалити у справі заочне рішення, яким позов задовільнити із наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому, за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином. Заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Із досліджених судом доказів вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2011 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).
Від вказаного шлюбу сторони мають двох спільних дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 10 лютого 2011 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 400 грн на кожну дитину щомісячно (а.с.9).
Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2018 року розмір та спосіб стягнення аліментів було змінено з 400 грн щомісячно на кожну дитину та визначено їх подальше стягнення у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття (а.с.10,11).
Згідно виконавчого листа, виданого Іллінецького районного суду Вінницької області за №131/1198/18 від 06 березня 2020 року, з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 січня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття
У результаті неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати аліментів на утримання дітей, за ним утворилася заборгованість, яка, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, зробленого старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Єрмаковою О.А., станом на 01 лютого 2023 року становить 329710,81 грн (а.с.12,13).
Позивачем надано розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів відповідно до розрахунку, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 297713,97 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь.
Проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідає висновкам, викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, його здійснено з урахуванням за кожний день прострочення сплати аліментів, та у відповідності до вимог ст. 196 СК України, пеня розрахована не більше 100 відсотків заборгованості та становить 297713,97 грн, що є арифметично правильно зробленим.
Вирішуючи вказаний спір, суд з'ясував розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановив строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконаним, та з урахуванням встановленого обчислив розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем було надано до суду належні та допустимі докази на обґрунтування позовних вимог, які підтверджують обов'язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дітей. Також позивачем було надано докази про наявність заборгованості зі сплати аліментів, на підставі чого виникла вище зазначена пеня.
Таким чином, на думку суду, несплата аліментів відбувалася з вини відповідача, так як протилежне ним не доведено.
Конституцією та законами України гарантовано право дитини на належне повноцінне її утримання.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість утворилася без поважних причин та не пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Ураховуючи викладене, в контексті наведених правових норм, суд вважає, що вимоги позивача доведені повністю та не спростовані в жодній мірі належними та допустимими доказами відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 297713,97 грн.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів позивач судового збору не сплачувала, оскільки за правилами визначеними статтею 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від його сплати.
З системного аналізу положень Закону України «Про судовий збір» та Цивільного процесуального кодексу України, слідує висновок про те, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, його слід стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Таким чином, так як позивач скористалася допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання правової допомоги №236 від 09 травня 2023 року (а.с.14,15) та квитанція до прибуткового касового ордеру №236 від 09 травня 2023 року (а.с.17) про сплату коштів в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 155, 180, 181, 184, 191, 195, 196 СК України, ст. ст. 76-81, 89, 137, 141,178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 297713 (двісті дев'яносто сім тисяч сімсот тринадцять) грн 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: