2/130/578/2023
130/1061/23
"04" липня 2023 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
за участі секретаря Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивовано тим, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №57559 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості, в розмірі 230968,13 грн. За заявою відповідача приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. 14.07.2021 року відкрито виконавче провадження №66094939. Вважає, що виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору який не є нотаріально - посвідченим кредитним договором. Просить визнати виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В, що зареєстрований в реєстрі за №57559 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 02.05.2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання
До початку судового засідання позивача ОСОБА_1 надала заяву, про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав суду заяву про визнання позову та просив розгляд справи провести у його відсутність, стягнути 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. До суду повернувся конверт з відміткою про причини повернення «Адресат відсутній».
Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення, будь-яких заяв та клопотань суду не надав, причини їх неявки суду невідомі.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №57559 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості, в розмірі 230968,13 грн. (а.с.11). 14.07.2021 року приватним виконавцем виконавчог округу Вінницької області Турським О.В. було відкрито виконавче провадження №66094939 про примусове виконання виконавчого напису (а.с.12).
Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірністьзаборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувана виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Однак, до заяви про видачу виконавчого напису нотаріуса було надано документ, який жодним чином не відповідає вимогам до виписки з рахунку, передбаченим п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 року.
При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову КМУ від 26.11.2014року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.
Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні, та не врахував що у сторін є спір щодо розміру заборгованості та те, що стягувачем не дотримано вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, враховуючи те що відповідачем визнав позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідачем визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 536,80 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 536,80 грн. повернути позивачу з державного бюджету, оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено 1073,60 грн за позовні вимоги.
Керуючись ст. 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 288-289, 354-355 ЦПК України, на підставі ст.18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, що зареєстрований в реєстрі за №57559 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, 04070 м.Київ вул.Андріївська,4) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 ) 536,80 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Жмеринському районі та м.Жмеринці Вінницької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн., що сплачений згідно квитанції №25 від 24.04.2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.