Справа № 369/10561/23
Провадження № 2-о/369/345/23
Іменем України
11.07.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Соловюк В.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський районний у м. Київ відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ ) про встановлення факту смерті,-
У липні 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті. Свої вимоги мотивував тим, що його мати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, видане державним органом неіснуючої держави. На даний час виникла потреба в отриманні свідоцтва про смерть. Отримати його в відділі РАЦС він не може через відсутність належної медичної довідки про смерть або свідоцтва про смерть.
Враховуючи викладене просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна.
У судове засідання заявник не з'явився, до суду надав заяву, в якій просить розгляд проводити без його участі. Заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та п. 1 ч.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у п.13 вказано, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.06.1987 року.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , місце смерті: с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це необхідно для отримання свідоцтва про смерть.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 була зафіксована смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна, про що видано лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_2 від 23 червня 2023 року, причина смерті хронічне порушення кровообігу, ішемічна хвороба серця.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Статтею 315 ЦПК України визначено, що судом може бути встановлено факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
За ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Спір про право у даній справі відсутній, так як у разі встановлення факту смерті відповідний відділ видасть свідоцтво про смерть.
Встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати смерть у встановленому чинним законодавством України порядку.
Вирішити дане питання в позасудовому порядку заявник не може, оскільки чинним законодавством України не допускається реєстрація смерті на підставі медичного свідоцтва, виданого неіснуючою державою, або реєстрація смерті здійснюється згідно визначеного законодавством переліку. Оскільки заявником подано докази на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна, тому вимоги суд задовольняє.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Святошинський районний у м. Київ відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, уродженки села Чапаєвка Пологівського району, Запорізької області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце смерті: с. Воскресенка, Пологівського району, Запорізької області, Україна. Причина смерті: хронічне порушення кровообігу, ішемічна хвороба серця.
Допусти негайне виконання рішення суду. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 11 липня 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ