Справа 362/4123/23
Провадження 3/362/2187/23
10.07.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 156 КУпАП
встановив:
07.07.2023 до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана справа.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду, що здійснювала продаж алкогольних напоїв (пива) без отримання відповідної ліцензії. З огляду на вказану обставину працівниками поліції був складений даний протокол, а предмети реалізації були вилучені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 КУпАП.
За змістом частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №742083 від 27.05. 2023 року складного ДОП СДОП ВП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Кузнєцовим К.К. вбачається, що 27.05.2023 року о 13:00 год. у АДРЕСА_2 , у магазині ФОП « ОСОБА_2 », ОСОБА_3 здійснювала торгівлю алкогольних напоїв, а саме пивом без ліцензії, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Так диспозиція ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
У фабулі протоколу вказано, що ОСОБА_3 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
Отже, дії ОСОБА_3 були кваліфіковані невірно уповноваженою на те особою.
Суд констатує, що не має права самостійно змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та відшуковувати докази винуватості особи, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), відповідно до якої суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 11 норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення справи для доопрацювання.
Керуючись статтями 256, 278, 283,284 КУпАП, суд
постановив:
Повернути справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 КУпАП для доопрацювання.
Роз'яснити, що після належного оформлення протоколу, його необхідно пред'явити особі, відносно якої складено протокол для ознайомлення та підписання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Дорошенко