Справа 362/3397/23
Провадження 3/362/1781/23
07.07.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 123 КУпАП
встановив:
19.05.2023 о 21:10 год. в смт. Калинівка Фастівського району Київської області на а/д Т-10-38 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes Benz E220T, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 20.5 в ПДР України, виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора та забороняючий звуковий сигнал.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення визнав підтвердив, що дійсно керуючи транспортним засобом, виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому (червоному) сигналі світлофора та забороняючий звуковий сигнал, однак це вчинив без умислу та через свою неуважність, просив суд суворо не карати.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Нечипоренко А.А. (діє на підставі договору № 23/16-1 від 01.06.2023 та ордеру серія ВК № 1072630 від 09.06.2023) у судовому засіданні зауважив, що при оформленні вказаного протоколу працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 його права.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у її розгляді, приходить до висновку про таке.
Частиною другою статті 123 КУпАП передбачена відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
При цьому відповідно до п. 20.5в ПДР України встановлює заборону руху через залізничний переїзд. якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума
У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні. Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, з даного відеозапису вбачається, що транспортний засіб Mercedes Benz E220T, д.н.з. НОМЕР_1 виїжджає на залізничний переїзд на увімкнений червоний сигнал світлофора.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, не виїжджати на залізничний переїзд коли це заборонено.
Суд відхиляє твердженням сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, оскільки це спростовується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі. Щодо відсутності захисника на місці оформлення цього протоколу, то суд звертає увагу, що у працівників поліції немає імперативного обов'язку залучати захисника при складанні протоколу, оскільки рішення за цієї категорією справ приймає суд, а право ОСОБА_1 на захист по цій справі реалізовано.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника, суд дійшов висновку, що у діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КпАП України так як він, як водій, керуючи транспортним засобом, порушив ПДР України та здійснив в'їзд на залізничний переїзд коли рух через переїзд заборонений.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і автомобіля, яким керував.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 123 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 536,80 гривень судового збору.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко