Справа № 362/3654/23
Провадження № 2/362/1728/23
11 липня 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури про стягнення грошових коштів та судових витрат,
Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 4, 5, 8 і 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача Державної казначейської служби України;
-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Насамперед, вимоги пункту другого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідачів та не можуть бути до них звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.
Питання про розподіл судових витрат не є способом захисту цивільних прав, який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, вирішення питання про розподіл судових витрат, про що позивач просить у пункті другому прохальної частини заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Одночасно, позивачу слід уточнити вимоги пункту першого прохальної частини позову та чітко і конкретно зазначити найменування особи з якої він просить стягнути моральну шкоду (оскільки Державний бюджет України не є учасником даної справи) та ім'я і по батькові особи на користь якої позивач просить стягнути моральну шкоду.
Воднораз, позивачу необхідно визначитись зі складом відповідачів по справі або, на виконання вимоги пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Також, за змістом позову позивач виклав підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, у позові вказано три відповідачі.
Як наслідок, є незрозумілим, до якого саме із відповідачів позивачем не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, всупереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку із цим, позивачу слід роз'яснити наступне.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається позивач, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тобто, станом на дату подання позову, має бути достовірно і беззаперечно встановлений відповідно до закону факт існування:
- незаконних рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи;
- незаконних рішення, дій чи бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З наведеного вбачається, що за хронологією подій спочатку має бути встановлено факт існування незаконних рішення, дій чи бездіяльності, і лише після цього, при подачі позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі такими (встановленими) незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», не справляється судовий збір.
Натомість, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що встановлено факт існування незаконних рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокуратури).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що встановлено факт існування незаконних рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокуратури).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що встановлено факт існування незаконних рішення, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокуратури).
Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури про стягнення грошових коштів та судових витрат.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя