Справа 362/2659/23
Провадження 3/362/1456/23
06.07.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
28.04.2023 о 21:55 год. у м. Василькові Обухівського району Київської області по вул. Небесної Сотні, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного засобу газоаналізатор «Alcotest 6810» № 3614 результат якого становить 0,36 ‰. Тест № 1114.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що дійсно того вечора керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. На вимогу працівників поліції беззаперечно пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу газоаналізатор «Alcotest 6810», результат якого виявився 0,36 ‰. З огляду на отриманий результат працівники поліції склали відповідний протокол. Також підтвердив, що власноручно написав пояснення у протоколі, що випив вина, зауваживши, що писав ці пояснення «під диктовку» працівника поліції. Підписав усі документи, бо так вимагав поліцейський. Наголосив, що працівники поліції не пропонували йому пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, а тому після оформлення всіх матеріалів змушений був самостійно звернутись до медичного закладу для спростування стану сп'яніння, про що отримав відповідний медичний висновок (який надав суду). Запевнив суд, що взагалі не вживає алкогольні напої та не перебував у стані алкогольного сп'яніння того вечора. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення.
З ініціативи ОСОБА_1 та за його сприяння до суду прибула ОСОБА_2 (водій, яка отримувала транспортний засіб під розписку), яка пояснила суду, що на прохання знайомого ОСОБА_1 прибула на місце події, щоб забрати його транспортний засіб і доставити його до місця проживання останнього. Після виконання цих дій працівники поліції відвезли її додому, бо уже настала комендантська година. Запевнила суд, що при спілкуванні з ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння він не мав та, на її думку, був абсолютно тверезим. Підтвердила, що власноручно написала про зобов'язання доставити автомобіль за місцем проживання ОСОБА_1 до повного витверезіння останнього. Зауважила, що таке написала «під диктовку» працівника поліції.
За клопотанням ОСОБА_1 до суду викликався працівник поліції, який складав даний протокол. Поліцейський до суду не прибув, скерував заяву про неможливість прибути у судове засідання через зайнятість на чергуванні. Щодо складеного протоколу надав письмові пояснення, що 28.04.2023 у ході патрулювання було зупинено водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота. На місці зупинки водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатор «Alcotest 6810», результат виявився позитивним 0,36 ‰. Отриманий результат водій не заперечував, було складено даний протокол. Транспортний засіб було передано під письмову розписку водію ОСОБА_2 , яку після доставки транспортного засобу за місцем проживання власника ними було доставлено додому, оскільки на той час вже діяла комендантська година.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у розгляді справи, суд встановив таке.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння .
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Згідно з п. 2.9.а Прaвил дoрожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п. 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим відповідно до п. 2.6 Правил дорожнього руху України за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов'язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.
Ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Так, при оформленні вказаного протоколу працівником поліції застосовано технічний запис з метою фіксації процедури проходження ОСОБА_1 такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою «Alcotest 6810», що зафіксовано за допомогою технічного запису з метою відео фіксації.
Отже, у даному випадку поліцейським дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, як то передбачено вищезазначеними положеннями закону.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні. З даного відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу газоаналізатор «Alcotest 6810» результат якого становить 0,36 ‰, при цьому жодних заперечень чи зауважень не висловлює.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № від 28.04.2023, де у поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «Випив бокал вина»;
-даним результатів приладу «Alcotest 6810», тест № 1114 від 28.04.2023, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено 0,36 ‰, вказаний чек приладу підписаний всіма учасниками, у тому числі ОСОБА_1 ;
-даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким щодо ОСОБА_1 проведений огляд у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) за допомогою приладу «Alcotest 6810», результат якого становить 0,36 ‰. При цьому у графі: «з результатами згоден» зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;
-даними письмової заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023. за якою останній підтверджує факт керування транспортним засобом та дає добровільно згоду на проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки без залучення свідків;
-даним письмової розписки ОСОБА_2 від 28.04.2023 про отримання транспортного засобу Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою доставки за місцем проживання ОСОБА_1 без права передачі до повного його витверезіння.
Перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та проходженням ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння «Alcotest 6810» результат якого становить 0,36 ‰. При цьому, при проведення такого огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису. Факт відсторонення водія від керування транспортним засобом підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 28.04.2023.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Не зважаючи на процесуальну ОСОБА_1 , щодо невизнання вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Суд констатує, що факт керування ОСОБА_1 у час та місці, зазначеними у протоколі, транспортним засобом прямо випливає із письмових матеріалів, даний факт не оспорювався ОСОБА_1 і в ході судового розгляду.
Критично суд оцінює і покликання ОСОБА_1 про те, що хоча він і пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, проте не погодився з його результатом та бажав проходити такий огляд у медичному закладі, і розцінює їх як обрану ним позицію захисту, з огляду на те, що такі його твердження спростовуються дослідженими доказами. Так, у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 проставив короткий підпис, а тому у поліцейських не виникло обов'язку доставляти його до медичного закладу. Разом з тим, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкогольні напої (бокал вина), при цьому будь-яких застережень щодо непогодження з саме з результатом приладу «Драгера» чи бажання проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладу останнім не висловлено.
Так, незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі. Водночас у випадку, що розглядається, матеріали справи не містять беззаперечних доказів незгоди водія ОСОБА_1 саме з результатом такого огляду, натомість на результаті огляду останній проставив короткий підпис.
Факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого становить 0,36 ‰, вбачається з дослідженого судом відеозапису.
Суд зауважує, що відеозапис події не підтверджує і не спростовує твердження ОСОБА_1 про його незгоду з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу і його бажання пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, водночас цей доказ у сукупності з іншими вищезазначеними письмовими доказами дають змогу суду встановити всі фактичні обставини цього правопорушення і дійти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Щодо наданого ОСОБА_1 протоколу медичного висновку для встановлення факту вживання, психоактивної речовини та стану сп'яніння № 300 від 24.04.2023 за самозверненням ОСОБА_1 за результатами якого встановлено: «Факт вживання алкоголю спростовано», результат тестування становить - 0,11‰, то суд не бере до уваги оскільки вказаний огляд проведений не у відповідності до положень ч.4 ст.266 КУпАП, даний результат було отримано останнім на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції.
Також суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 , знайомої ОСОБА_1 , з огляду на той факт, що вона очевидцем подій не була, прибула до суду за ініціативою ОСОБА_1 .
Всі інші зауваження ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчить про його невинуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.
Призначаючи адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника, невизнання вини, та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривень судового збору.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п"ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко