Провадження № 22-ц/803/4741/23 Справа № 214/3452/20 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
11 липня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача: Тимченко О.О.,
суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В.,
розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року у справі № 214/3452/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, -
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року позовні вимоги КП ТМ «Криворіжтепломережа» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП ТМ «Криворіжтепломережа» суму боргу по оплаті за централізоване опалення за період з 01.10.2014 року по 01.01.2020 року в розмірі 32 284,62 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
В даному випадку є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За частиною 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено 28 вересня 2020 року. Проте, апеляційна скарга подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 03 квітня 2023 року, тобто з порушенням строку апеляційного оскарження, передбаченого процесуальним законом, більше ніж на 2 роки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він в грудні 2022 року із додатку «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього на користь позивача у справі грошових коштів. У зв'язку з вказаними обставинами він був змушений звернутися до суду та отримав копію рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року про стягнення з нього, а також його матері ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів в розмірі 32 284,62 грн та судового збору в розмірі 991,78 грн. Зазначає, що про наявність вказаної справи на розгляді в суді йому відомо не було. До суду для розгляду справи він не запрошувався, за місцем своєї реєстрації він не отримував повісток, і так само судом на його адресу не направлялися жодні судові рішення, а тому, на його думку, строк на подання апеляційної скарги ним було пропущено з поважної причини. В свою чергу, після отримання ним судового рішення, ним не було подано апеляційну скаргу протягом місяця через військову агресію російської федерації проти України.
Однак, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не є поважними та, як наслідок, підставою для поновлення строку, з огляду на таке.
Так, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 30 червня 2020 року в межах розгляду даної цивільної справи направляв до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, звертався з клопотанням про заміну на належного відповідача, а також просив суд спрямовувати всі матеріали справи на його електронну пошту. При цьому, зазначені відзив та клопотання підписані ОСОБА_1 , а отже, зазначене свідчить про те, що скаржник був обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що про існування вказаної справи він дізнався лише в грудні 2022 року спростовуються матеріалами справи.
Посилання відповідача на військову агресію російської федерації проти України також є безпідставними, оскільки воєнний стан було запроваджено з 24 лютого 2022 року, тобто вже після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення.
На підставі вищезазначеного, ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для доплати судового збору в розмірі 1 143,00 грн та звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням обставин непереборної сили, через які відповідачем порушено строк на подання апеляційної скарги.
08 червня 2023 року від ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшла квитанція про доплату судового збору в визначеному судом розмірі. Проте, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, з зазначенням обставин непереборної сили, через які відповідач порушив строки на подання апеляційної скарги більше ніж на рік, відповідачем не надано.
Апеляційний суд виходить з того, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи, чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює сукупність обставин на свій розсуд.
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов'язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України» заява № 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію скаржником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення всіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, або виникнення обставин непереборної сили, відповідач не надав.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
ОСОБА_1 отримав копію ухвали судді апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху 19 червня 2023 року, що підтверджується відповідною роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за поштовим кодом відправлення. Станом на 11 липня 2023 року від відповідача до апеляційного суду не надходило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням обставин непереборної сили, через які відповідачем порушено строк на подання апеляційної скарги.
Отже, з огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції, а апеляційна скарга ним подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, при цьому, обставини непереборної сили, що стали підставою пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначені, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року, слід відмовити.
Керуючись статтею 358 ЦПК України,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року, з посиланням на обставини, про які зазначено в тексті апеляційної скарги, відмовити.
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2020 року у справі № 214/3452/20.
Цивільну справу № 214/3452/20 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії повернути до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: О.О. Тимченко
Судді: О.А. Мірута
Я.В. Хейло