Справа № 645/906/23
Провадження № 1-кс/645/768/23
11 липня 2023 року м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 120232262220000007, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, -
Дізнавач сектору дізнання ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Клопотання обґрунтоване наступним:
- ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111? КК України, а саме у публічному запереченні громадянином України здійснення збройної агресії проти України та публічних закликах громадянина України до підтримки рішень та дій держави-агресора;
- 26.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України;
- доказами, які підтверджують обґрунтованість підозри є: заява ОСОБА_7 , протоколи допитів свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколи обшуку від 23.03.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_5 , висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-23/6317-КТ від 14.04.2023, висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-23/6315-КТ від 17.04.2023, висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-23/6318-КТ від 11.04.2023, висновок судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-23/6316-КТ від 11.04.2023, протокол огляду предметів від 22.05.2023, протокол одночасного допиту між підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_8 ;
- підстава застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовуються настанням існуючими ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
- при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання сторона обвинувачення просить суд покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до дізнавача, прокурора та суду за першою вимогою; не змінювати адресу місця проживання - АДРЕСА_1 без дозволу дізнавача, прокурора, або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків без дозволу дізнавача, прокурору або суду; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що сектор дізнання ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120232262220000007 від 04.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваного або обвинуваченого у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 26.06.2023 у кримінальному провадженні № 120232262220000007 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України.
Цього ж дня вказане повідомлення про підозру вручене ОСОБА_5 .
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень необхідно назначити наступне.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано такі матеріали справи, а саме копії: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.01.2023; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 10.06.2023; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 10.06.2023; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 10.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.03.3023; висновок експерта № СЕ-19/121-23/6316-КТ від 11.04.2023; протокол огляду предметів від 22.05.2023 тощо.
Оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , дійшов висновку про можливу причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні та повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення їх за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує дізнавач у клопотанні, суд зазначає наступне.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , дізнавач послався на існування ризиків , передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні кримінального проступку, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженню шляхом залякування, оскільки під час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 надано відповідні процесуальні документи, що містять анкетні дані свідків по вказаному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликом до дізнавача, прокурора або суду, тим самим умисно затягувати строки дізнання та в подальшому судового розгляду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та категорію інкримінованого кримінального правопорушення.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винуватим, у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Сам по собі характер інкримінованого діяння свідчить про відсутність стійких соціальних зав'язків підозрюваного із державою Україна, тому слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження дізнавача про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Варто врахувати і те, що не будучи обмеженим наявністю запобіжного заходу та відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, ОСОБА_5 зможе безперешкодно спілкуватися зі свідками в указаному кримінальному провадженні, узгоджувати та координувати дії, які направлені на викривлення значимих даних для кримінального провадження.
У зв'язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з боку підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом з цим, стороною обвинувачення не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, яке на думку дізнання може полягати у нез'явленні за викликом дізнавача, прокурора, суду, що призведе до затягування строків дізнання та розгляду справи судом.
За змістом ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, у разі невиконання яких до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 176 КПК України особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, зважаючи на встановленій у судовому засіданні ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та впливати на свідків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання, покладених на нього процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати до дізнавача, прокурора та суду за першою вимогою; не змінювати адресу місця проживання - АДРЕСА_1 без дозволу дізнавача, прокурора, або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків без дозволу дізнавача, прокурору або суду; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов'язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_5 до 11.08.2023 року.
З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання дізнавача належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177 - 179, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Задовольнити клопотання.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до дізнавача, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не змінювати адресу місця проживання - АДРЕСА_1 без дозволу дізнавача, прокурора, або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Харків без дозволу дізнавача, прокурору або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, визначити до 11 серпня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання на час дізнання покласти на дізнавача, що здійснює дізнання у кримінальному провадженні № 120232262220000007, а на час перебування справи в провадженні суду - на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 11.07.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1