Кримінальне провадження №629/3615/23
Номер провадження 1-кп/629/157/23
10 липня 2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Лозова кримінальне провадження № 12023226110000187 від 22.06.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лозова Харківської області, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-23.06.2023 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області засуджено за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт, вирок не набрав законної сили,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
19.06.2023, приблизно о 15:30, більш точного часу в ході дізнання та судового розгляду встановити не виявилося за можливе, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, на грунті виниклих неприязних відносин до співмешканки ОСОБА_4 , у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.
Реалізуючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілій і бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдав потерпілій ОСОБА_4 не менше 16 (шістнадцяти) ударів руками та ногами у область голови, тулуба та кінцівок.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців: на нижньому віці правого ока (5?3см), на зовнішній поверхні лівого плеча в середній третини (3,5?2,5см), на передній поверхні грудної клітини в області проекції 3-го ребра по середньо ключичній лінії (5?3,5м), на верхньо-внутрішньому квадранті лівої молочної залози (7?5,5см), на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині (8х6см), на розгинальній поверхні правого ліктя (6?4,3см), в області проекції верхньої третини лівої лопатки (7?5,2м), на задній поверхні лівого плеча в верхній третині (7,4?2,5м), на спині з права в області проекції 5,6 ребер по лопатковій лінії (6х4см), в лівій поперековій ділянці (8?4,4см), на задній поверхні правого плечового суглобу (3,5х3см), в надлобковій ділянці з права (3,5?2,4см), на зовнішній поверхні правого стегна в верхній третини (4,2?2,1см і 2,8x2см), на зовнішній поверхні правого ліктя (4?2,6см), на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині (6,2?3,4см), на ліктьовій поверхні лівого передпліччя в середній третині (2,4?1,9см), на згинальній поверхні лівого передпліччя в верхній третині (2?1,4см), які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно із заявою ОСОБА_3 від 06.07.2023 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному
провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12023226110000187, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 в заяві від 06.07.2023 року вказала, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, однак вирок не набрав законної сили, на військовому обліку не перебуває, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, із середньо-технічною освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою що перебуває у стані алкогольного сп”яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про особу.
В даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального проступку та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що обвинувачений скоїв проступок відносно своєї співмешканки, проступок вчинено у стані алкогольного сп”яніння, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив насильство відносно своєї співмешканки, вчинив вказані дії в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до дестабілізації нормальної обстановки у родині, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя, втрати позитивних емоцій, наявності негативних переживань у потерпілої, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого, як до особи, яка вчинила домашнє насильство необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.
Підстав для застосування ст.ст.75, 76, 69, 69-1 КК України у суду немає.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
У кримінальному провадженні(проступку) цивільний позов не заявлено.
У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів у зв'язку із проведенням експертиз.
У кримінальному провадженні речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п”ятдеят) грн.
На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Контроль за поведінкою ОСОБА_3 у частині застосованого обмежувального заходу покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України, вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.06.2023 року, що не набрав законної сили, у справі№ 629/3341/23, номер провадження 1-кп/629/146/23, відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, за призначеним покаранням у виді громадських робіт строком 200 годин- виконувати самостійно від даного вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КК України копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1