Справа № 627/461/23
11.07.2023смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутську кримінальне провадження №12023221010000308 від 06.05.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Дорожнянка Гуляйпільського району Запорізької області, українця, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, розлученого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України-
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому не одноразово продовжувався, останнього разу 19.02.2023 відповідно до Указу Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено до 20.05.2023, та безперервно діє по теперішній час.
Так, 26.04.2023, близько 22:00, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився у домоволодінні, що належить ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , в останнього виник прямий умисел на жорстоке поводження з твариною, а саме: в умисному спричиненні загибелі тварини, яка віднесена до хребетних, а саме: собаки.
Реалізуючи свій вищевказаний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, протиправно, y присутності неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою спричинення загибелі хребетної тварини, зневажаючи загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі щодо поводження з тваринами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та, передбачаючи їх наслідки, всупереч вимогам ст. ст. 4, 18 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», а саме безпородної собаки, власником якої є ОСОБА_9 , із застосуванням жорстоких методів, тобто таких, які вчиняються особливо болючими способами, діючи активно, вчинив жорстоке поводження над твариною, яка відноситься до хребетних, а саме: шляхом вчинення активних дій взяв в руки кухонний ніж з червоною рукояткою, яким в подальшому перерізав горло собаці, чим спричинив її загибель, після чого відрізав голову, зняв шкуру, розчленив та зварив у каструлі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині передбаченому ч. 3 ст. 299 КК України визнав повністю, обставини справи викладені у обвинувальному акті підтвердив. Пояснив, що 26.04.2023, близько о 22:00, випивши разом зі своєю знайомою ОСОБА_7 два літри горілки на двох, ліг спати. ОСОБА_7 має двох неповнолітніх дітей, один з них син ОСОБА_10 звернувся до неї вночі того ж дня з проханням зарізати собаку, яка належала ОСОБА_9 . У свою чергу ОСОБА_7 розбудила ОСОБА_4 , прохаючи його зарізати собаку, оскільки її син ОСОБА_10 бажає скуштувати собаче м'ясо. Обвинувачений погодившись, піднявся з ліжка, та зарізав собаку, яка була безпородною та відносилася до хребетних тварин. Неповнолітній ОСОБА_10 знаходився в коридорі, та міг спостерігати за діями ОСОБА_4 . Зазначає, що скоїв даний злочин, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, запевняв, що це був не вмотивований злочин. Прокинувшись наступного дня, обвинуваченому, який побачив скоєне ним діяння, стало зле, впродовж всього ранку останнього нудило. Зазначив, що про вчинене щиро шкодує, і досі не розуміє як він міг таке скоїти. Зауважив, що попрохав вибачення як у потерпілої, так і її дітей та чоловіка. Дітям потерпілої пообіцяв придбати собаку, але поки ще цього не зробив, оскільки не знайшов ту, яку б придбав безкоштовно. Запевнив, що соромиться свого вчинку, надалі подібної поведінки не допускатиме, просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, надала до суду заяву, в якій просить кримінальне правопорушення розглядати без її участі, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, при визначенні покарання покладалася на розсуд суду.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, відсутність претензій з боку потерпілої, повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, доведена повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 299 КК України - жорстоке поводження з твариною, що належить до хребетних, що призвело до її загибелі, вчинене активним способом у присутності малолітнього.
Відповідно до положень Закону України «Про тваринний світ», тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей.
Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», домашніми тваринами є - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.
За змістом Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», жорстоким поводженням з тваринами визнається знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає відповідно до ст. 66 КК України його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного кримінального правопорушення, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, та усвідомленні негативних наслідків, що настали, про що особисто зазначив у судовому засіданні.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він раніше не судимий; на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває; має зареєстроване місця проживання; зареєстрований як внутрішньо переміщена особа на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття), наявність обставини, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння), враховуючи ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_9 , яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 299 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації тварини.
Зважаючи на наведені вище обставини щодо особи обвинуваченого, з урахуванням думки прокурора та потерпілої, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на три роки. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, при призначенні обвинуваченому покарання суд не застосовує додаткове покарання у вигляді конфіскації тварини, враховуючи те, що остання померла, відтак, об'єкт, який підлягає конфіскації, відсутній.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався, у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати, пов'язані з проведенням судово-ветеринарної експертизи № 19063 від 26.05.2023 року, складають 7169грн. 40 коп., та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, 395 КПК України -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 3 /три/ роки, якщо останній протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» процесуальні витрати за проведення судово-ветеринарної експертизи № 19063 від 26.05.2023 року по кримінальному провадженню №12023221010000308 від 06.05.2023 року, у сумі 7169 (сім тисяч сто шістдесят дев'ять гривень) грн. 40 коп.
Речові докази:
-голова відокремлена від тулуба собаки; фрагмент шкури з частиною лівої тазової кінцівки собаки; кухонний ніж з червоною рукояткою з червоним пластиковим чохлом - знищити.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1