Справа №627/473/23
"11" липня 2023 р. смт. Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 03 червня 2016 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 546.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача ( ст. 27 ЦПК України) , альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України), та виключна підсудність ( ст.30 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно інформації, наданої 07.07.2023 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області, станом на 06.07.2023 місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим з 08.06.2005 за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно адміністративно-територіального розподілу, до території Богодухівського району Харківської області не відноситься.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як убачається з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Харківській області, яка надійшла до суду 12.06.2023, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Звертаючись до Краснокутського районного суду Харківської області , позивачка додає до заяви довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.05.2023 , згідно якої вона є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає у смт Краснокутськ .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що надана позивачкою ОСОБА_1 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує її зареєстроване місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
За таких обставин, розгляд цієї справи належить до підсудності Київського районного суду м.Харкова, за місцем реєстрації позивача.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1. ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Отже, за результатами отриманої судом інформації, встановлено, що дана справа територіально не підсудна Краснокутському районному суду Харківської області та підлягає направленню за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова.
На підставі викладеного, керуючись ст.28, 31, 187 ,258-260, 353-354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - направити за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова, розташованого за адресою: вул. Валентинівська, 7-Б, м. Харків, 61168.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Суддя Л. В. Вовк