Справа №638/9996/20
Провадження № 2/638/452/23
05 липня 2023 року м.Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків, -
встановив:
ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 (далі за текстом - відповідач), в якому після уточнення просить стягнути з відповідача на його користь суму майнових збитків у розмірі 9740 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн., витрати зі сплати вартості проведення експертизи у розмірі 6006, 35 коп. та судовий збір у розмірі 940 грн.
Позов обґрунтовано тим, 09.07.2020 року за адресою АДРЕСА_1 , відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 з квартири АДРЕСА_3 . Причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_3 до сантехнічного обладнання. Позивачу було завдано матеріальних збитків майну. Позивачем зазначено, що такі залиття його квартири здійснюються систематично мешканцями квартири АДРЕСА_3 , про що свідчать акти обстеження складені раніше. Також позивач просить стягнути моральну шкоду з відповідача, оскільки залиттям йому спричинені моральні страждання. З Єдиного державного реєстру нерухомості стало відомо, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_4 . Матеріальну шкоду позивачем оцінено у 10000 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2020 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.12.2021 судом призначено будівельну технічну експертизу.
В судовому засіданні представником позивача позов було підтримано у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .
Згідно з копією акта обстеження від 09.07.2020, складеного комісією у складі: начальника дільниці №6 КП «Жилкомсервіс» Винник В.К., інженера дільниці №6 Лещенка А.В. , майстра дільниці Шляхова І.В. 09.07.2020 року за адресою АДРЕСА_1 , відбулося залиття квартири АДРЕСА_2 з квартири АДРЕСА_3 . Причиною залиття стало недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_3 до сантехнічного обладнання. Було залито: стеля в кімнаті площею 1 кв.м., стеля в туалеті площею 1,5 кв.м., залита стеля коридору загальною площею 2,5 кв.м.
За ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.12.2021 проведено будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку експерта №1214 від 30.03.2023 року вартості матеріального збитку, завданої залиттям квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 становить 9740 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Цивільне законодавства в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Матеріальними збитками в розумінні закону є, в тому числі, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто в цьому випадку витрати, пов'язані із виконанням ремонтно-будівельних робіт.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які мають бути ним зроблені. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Цивільним кодексом України закріплено загальний принцип повного відшкодування збитків, що випливає з частини третьої статті 22 цього кодексу, якою визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
З огляду на вказане, виходячи із встановлених обставин справи та підстав пред'явлених позивача вимог, беручи до уваги, що дії відповідача призвели до завдання позивачу матеріальних збитків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми матеріальних збитків в розмірі 9740 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з позивача суму у розмірі 20000 грн. моральної шкоди. На підтвердження своїх позовних вимог зазначає, що подія залиття спричинила йому моральні страждання.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного і виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи обставини завдання шкоди позивачеві, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті залиття квартири.
Крім того, згідно здачі-приймання робіт позивачем сплачено за проведення експертизи суму у розмірі 6006,35 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача у розмірі 9740 грн. суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за проведення експертизи у розмірі 6006,35 грн.
Також суд відповідно до приписів ст.141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 840,80 грн.
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9740 (дев'ять тисяч сімсот сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати зі сплати вартості проведення експертизи у розмірі 6006 (шість тисяч шість) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_5 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_6 ).
Повний текст судового рішення складено 10 липня 2023 року.
Суддя Л.М. Рибальченко