Справа № 344/15543/19
Провадження № 1-кп/344/134/23
11 липня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря с/з ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави, посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експерта, інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд дійшов висновку, що підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який - на даний час не встановлено і застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Крім того, при обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою, судом було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, яку може бути внесено як обвинуваченими, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, а отже визначено альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий запобіжний захід здатен забезпечити запобігання зазначених ризиків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначеним розміром застави в розмірі 364990 (триста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень, відповідно до ухвали суду від 05.09.2019 року, до 09.09.2023 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_10
Судді
ОСОБА_11