Справа № 216/1564/23
провадження №2/216/1361/23
10 липня 2023 року
Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі: головуючого судді: Бутенко М. В.
за участю
секретаря судового засідання: Кравець А.С.
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
В провадженні Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог вказав, що з відповідачкою по справі вони перебувають у шлюбі з 15.11.2014 року. Шлюб був зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації про укладення шлюбу було зроблено відповідний актовий запис за № 1115. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з початку 2022 року. Причиною припинення шлюбних відносин стало те, що у сторін різні характери, різні погляди на сімейне життя. Все це поступово призвело до втрати почуттів любові, взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри, без чого неможливо існування сім'ї. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть, єдиного подружнього бюджету не мають. Спору що до місця проживання дитини та поділу сумісно нажитого майна між сторонами на сьогоднішній час немає. Позивач вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачкою недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб.
Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином, про що в матеріалах справи є документальні підтвердження. За правилами ст.128-130 ЦПК України, відповідачка про причини своєї неявки суд не повідомила, не надала суду жодної заяви або клопотання. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв'язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та зі згоди сторони позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 15.11.2014 року. Шлюб був зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації про укладення шлюбу було зроблено відповідний актовий запис за № 1115, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з початку 2022 року. Причиною припинення шлюбних відносин стало те, що у сторін різні характери, різні погляди на сімейне життя. Все це поступово призвело до втрати почуттів любові, взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри, без чого неможливо існування сім'ї. З моменту фактичного припинення шлюбних відносин сторони мешкають окремо, спільне господарство не ведуть, єдиного подружнього бюджету не мають. Спору що до місця проживання дитини та поділу сумісно нажитого майна між сторонами на сьогоднішній час немає. Позивач вважає подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачкою недоцільним, просить винести рішення, яким розірвати цей шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім*я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, визначається за спільною згодою батьків.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін та їх дитини, оскільки її повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння та існують постійні конфлікти, є неможливим, а тому позов підлягає задоволенню.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 1073,60 грн.
Отже з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131,133,141,197, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113,114 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 15.11.2014 року Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом № 1115, від якого сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073.60 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М. В. БУТЕНКО