Рішення від 06.07.2023 по справі 205/8496/20

06.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/8496/20

Провадження № 2-а/205/69/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

секретаря судового засідання - Кривозуб О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що 21 жовтня 2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради винесено постанову № 22-6 від 21 жовтня 2020 року, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення в розмірі 850 грн. Зазначає, що 25 вересня 2020 року працівниками національної поліції щодо нього складено адміністративний протокол серії ВАБ №001486 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а в протоколі не було зазначено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення і адміністративна комісія при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради не повідомила його про дату, час і місце розгляду справи, та розглянула її без його участі. 11 листопада 2020 року в поштовій скриньці він знайшов лист Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 88-ж від 16 жовтня 2020 року, в якому адміністративна комісія при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі запрошувала його на засідання адміністративної комісії, призначене на 21 жовтня 2020 року, і на конверті вказана дата приймання Укрпоштою зазначеного листа - 23 жовтня 2020 року, а тому він вважає, що таке неповідомлення завчасно про дату, час і місце розгляду адміністративної справи порушує його право на участь у розгляді справи, та його право на захист. Вважає, що оскаржувана постанова містить пункт «суть справи» формулювання якого не містить опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП, отже підлягає скасуванню. Крім того, адміністративна комісія при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради не звернула увагу на те, що працівник поліції не являється суб'єктом контролю у сфері благоустрою населених пунктів, визначених розділом 7 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Вказує, що 21 жовтня 2020 року на мобільний телефон йому надійшло повідомлення з фотографією оскаржуваної постанови від 21 жовтня 2020 року, в якій зазначено, що копію постанови було відправлено поштою 21 жовтня 2020 року, але на дату подання позову постанова так і не отримана. У зв'язку із викладеним просив суд постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 22-6 від 21 жовтня 2020 року визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року відкрито провадження у справі в порядку термінової адміністративної справи.

16 лютого 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська задоволено клопотання позивача та витребувано у адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради матеріали адміністративної справи про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , передбачене ст. 152 КУпАП, а також оригінали протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №001486 та постанови про накладення адміністративного стягнення № 22-6 від 21 жовтня 2020 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача - адміністративну комісію при Виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на належного відповідача - Адміністрацію Новокодацького району Дніпровської міської ради.

24 червня 2021 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року, а справу направлено до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для продовження розгляду.

19 червня 2023 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська прийнято до свого провадження зазначену адміністративну справу та продовжено розгляд справи в порядку термінової адміністративної справи.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Блінова О.С. подала до суду заяву, в якій не заперечувала проти розгляду справи без засобів фіксації та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №001486 від 25 вересня 2020 року судом встановлено, що 25 вересня 2020 року о 14:10 год. ОСОБА_1 знаходився на робочому місці за адресою: вул. Набережна Заводська, 101-к у м. Дніпрі в магазині «Пробка», без наявності договору про вивіз сміття, чим порушив правила благоустрою м. Дніпра та вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (а. с. 47).

Статтею 213 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Згідно із ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п'ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 22-6 від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні ст. 152 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності зі стягненням штрафу в розмірі 850 грн. (а. с. 45).

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст.33 КУпАП).

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із ст. 281 КУпАП при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

В наданих на вимогу суду адміністративних матеріалах щодо ОСОБА_1 наявний вищезазначений протокол засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради від 21 жовтня 2020 року, з якого вбачається, що єдиним доказом вчинення позивачем правопорушення був протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 001486 від 25 вересня 2020 року (а. с. 49).

Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними і допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідачем також не надано суду будь-яких підтверджень та належних, допустимих доказів щодо отримання ОСОБА_1 повідомлень про дату, час і місце засідання адміністративної комісії, що відбулось 21 жовтня 2020 року. В свою чергу позивачем було надано лист Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 88-ж від 16 жовтня 2020 року, в якому адміністративна комісія при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі запрошувала його на засідання адміністративної комісії, призначене на 21 жовтня 2020 року, та копію конверту, в якому було направлено зазначений лист з наявним штампом про прийняття поштовим оператором зазначеного листа лише 23 жовтня 2020 року, що свідчить про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи (а. с. 18-19).

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Як наслідок, позивача було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/3355/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16, від 06 лютого 2020 року у справі № 205/7145/16-а.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п.7 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 24 червня 1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А згідно з ч. 2 вказаної статті ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Відповідно до положень ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення характеризується сукупністю чотирьох елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з них свідчить про відсутність складу порушення в цілому, що згідно з п.1 ст. 247 КпАП є обставиною, що виключає провадження у справі: провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, суб'єктивних висновках, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Дослідивши матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення ВАБ № 001486 від 25 вересня 2020 року, складений старшим ДОП Новокодацького ВП ДВП капітаном поліції Козирєвим Я.І., щодо ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП, судом встановлено, що у вказаному протоколі міститься посилання на відсутність договору на вивезення сміття, чим порушено правила благоустрою м. Дніпра.

При цьому, матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів та обґрунтувань того, що ОСОБА_1 вчинив будь-яке адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Наявні в матеріалах справи постанова адміністративної комісії Виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі № 22-6 та протокол засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Новокодацької районної у місті Дніпрі ради від 21 жовтня 2020 року взагалі не містять будь-якого належного обґрунтування наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 .

У цьому випадку адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП не надано оцінку тому факту, що жодних об'єктивних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому в порушення вимог ст. 245 КУпАП не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, не перевірено належним чином доводи позивача про непричетність його до вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

Крім того, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що будь-які фото-відеоматеріали та свідки вчинення правопорушення відсутні, а єдиним доказом у справі про притягнення позивача до відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення, що не дає суду обґрунтованих підстав вважати доведеними обставини, які зазначені у оскаржуваній постанові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було дотримано принципу всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід: притягнення до відповідальності ОСОБА_2 відбулось без встановлення та обґрунтування його вини, без дослідження питань щодо обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, тобто без дослідження доказів та без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, фото-відеофіксація тощо). У матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують вину позивача у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні та сам факт його вчинення.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Під час розгляду справи доказів які б свідчили про правомірність рішення відповідача про притягнення ОСОБА_2 суду не було надано.

Зважаючи на відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи адміністративною комісією, а також відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення суд дійшов висновку про недоведеність наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 , а отже постанова № 22-6 підлягає скасуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а відтак заявлений ОСОБА_2 позов про скасування оспорюваної постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 1 групи, тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (а. с. 17).

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», сторони не понесли судових витрат, тому підстави для стягнення судових витрат на користь осіб, які їх понесли відсутні.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 73-77, 139, 241-247, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування - задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Новокодацької районної у місті Дніпрі ради № 22-6 від 21 жовтня 2020 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 44152814), місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд. 77.

Суддя: Т.П. Терещенко

Попередній документ
112106743
Наступний документ
112106745
Інформація про рішення:
№ рішення: 112106744
№ справи: 205/8496/20
Дата рішення: 06.07.2023
Дата публікації: 12.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (11.07.2023)
Дата надходження: 08.06.2023
Предмет позову: про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Розклад засідань:
11.01.2021 14:45 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
16.02.2021 14:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
02.03.2021 14:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
17.03.2021 15:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
20.05.2021 10:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
24.06.2021 14:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
22.05.2023 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
06.07.2023 11:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська