Єдиний унікальний номер 205/10520/19
1-кп/205/126/23
11 липня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференції об'єднані кримінальні провадження №12019040690003417 та №12023041690000358 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувають об'єднані кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. Зокрема, прокурор зазначив, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання за вироком суду за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі може переховуватись від суду. Окрім того, прокурором зазначено, що під час розгляду обвинувального акту оголошувався розшук ОСОБА_3 , так як останній переховувався від суду, фактично проживає не за місцем реєстрації, може змінювати місце свого мешкання. Також, прокурор зазначив, що обвинувачений особисто знайомий із потерпілим, йому відомо його місце мешкання, тому ОСОБА_3 може впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь та погроз, з метою зміни показань, надання завідомо неправдивих показань для його виправдовування. Окрім того, прокурор вказав, що знаходячись на волі, обвинувачений може вчинити інші злочини, оскільки раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, останній офіційно не працевлаштований, не має джерела доходу, що може спонукати його вчинення нових корисливих злочинів з метою особистого збагачення та забезпечення умов для життя.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він не має наміру переховуватися від суду і буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки обвинуваченого належним чином.
Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та заперечував проти продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що у клопотанні прокурор просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 слідчим суддею на стадії досудового розслідування, проте ухвалою суду від 18.05.2023 року ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вже на стадії судового провадження, однак у клопотанні прокурора не ставиться питання про продовження саме цього запобіжного заходу.
Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та під загрозою можливого застосування покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду.
При цьому, суд враховує також обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово не прибував в судові засідання без поважних причин, хоча достеменно знав про наявність кримінального провадження на розгляді в суді та був належним чином повідомлений про час та місце провадження судових засідань, примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_3 не був виконаний у зв'язку з відсутністю останнього за місцем проживання, у зв'язку з чим останній був оголошений у розшук ухвалою суду від 15.01.2020 року.
26.01.2023 року обвинувачений ОСОБА_3 був доставлений у супроводі працівників поліції до приміщення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в порядку виконання ухвали суду від 15.01.2020 про його розшук, де йому під особистий підпис було повідомлено про наступну дату судового засідання на 06.02.2023 року. Однак у призначене судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, що мало наслідком постановлення судом ухвали про його привід 06.02.2023 і 20.02.2023.
Окрім того, суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на потерпілого, оскільки обвинувачений особисто знайомий з потерпілим та йомувідомо місце мешкання потерпілого, тому ОСОБА_3 може впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь та погроз, з метою зміни показань, надання завідомо неправдивих показань для його виправдовування.
Також, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, оскільки судом встановлено, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, окрім того останній офіційно не працевлаштований, не має джерела доходу, що може спонукати його вчинення нових корисливих злочинів з метою особистого збагачення та забезпечення умов для життя.
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків та родини.
При цьому, суд не погоджується з доводами захисника - адвоката ОСОБА_5 стосовно відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора через закінчення строків застосування запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування слідчим суддею, оскільки зазначені доводи не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 25.03.2023 року ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2023 року. Ухвалою суду від 18.05.2023 року зазначений строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 продовжено вже на стадії судового провадження 14 липня 2023 року.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 315 та ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, суд під час судового провадження за клопотанням сторін може прийняти рішення про продовження раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, в тому числі й у вигляді тримання під вартою. При цьому, зазначені норми кримінального процесуального закону не містять застережень щодо продовження судом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраному застосованого до особи на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів захисника.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме ризику переховування від суду, ризику незаконного впливу на потерпілого та ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 08 вересня 2023 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1