Справа № 629/5254/21
(1-кп/199/100/23)
іменем України
11 липня 2023 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12021221110000502 від 16.09.2021 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, вдови, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючої, раніше не судимої,-
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 3663 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції вказане кримінальне провадження
ОСОБА_3 на підставні наказу № 17 к від 01.04.2015 обіймала посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (категорія - начальник служби) до 24.05.2021, в подальшому була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України Наказ № 43 к від 24.05.2021, тобто ОСОБА_3 являлась особою, уповноваженою на виконання функції держави та є суб'єктом декларування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи зазначені у пункті 1, підпункті «а» , пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Рішенням Національного агентства 3 питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за № 959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітнім роком.
Така декларація охоплює звітній рік (період з 1 січня до 31 грудні включно), що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до п. 6 Попередження про обмеження, обов'язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Антикорупційною програмою ДП «Укрхімтрансаміак» під час роботи на підприємстві, посадові особи Підприємства, наділені повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, є суб'єктами декларування та відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентство з питань запобігання корупції зобов'язані:
- щорічно до 01 квітня подавати декларацію за минулий рік за формою, що затверджена НАЗК; ?
- не пізніше для звільнення подавати декларацію, яка охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими, та містить інформацію на останній день такого періоду; ??
- подавати декларацію до 01 квітня року, наступного за звітнім роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
В порушення вказаних норм, Наказу № 76 від 17.02.2021 ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМАК» про затвердження Переліку посад в ПУМА ДП «Укртрансхімаміак», перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами закону України «Про запобігання корупції, будучи попередженою про обов'язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Антикорупційною програмою ДП «Укрхімтрансаміак» під час роботи на підприємстві, про своєчасне подання посадовими особами Підприємства, наділених повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи передбачену законом вимогу щодо необхідності подачі нею щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої законом України «Про запобігання корупції» за 2020 рік, у період з 01.01.2021 до 01.04.2021, зазначену декларацію умисно не подала, що підтверджується листом НАЗК № 47-07/67501-21 від 09.09.2021, згідно з яким ОСОБА_3 станом на 08.09.2021 не проходила етап реєстрації в «Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що вона з квітня 2015 року обіймала посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення у ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК». За 2018-2019 роки вона декларації не подавала, оскільки ця вимога не була обов'язковою на підприємстві. Приблизно 17 або 19 грудня 2019 року вищевказаної посади на даному підприємстві вже не стало, служба була розформована на дві частини, жодної вакансії від керівництва вона не отримувала, а тому посадових інструкцій, підлеглих та обов'язків перед державою вона не мала. 24.05.2021 на підставі наказу вона була звільнена у зв'язку із скорочення чисельності штату працівників. Заробітну плату вона отримувала на протязі усього 2020 року, хоча практично не працювала. Вважає, що її скорочення було незаконним, оскільки мало місце конфлікт між нею та керівництвом. Жодних листів про те, що вона є суб'єктом декларування керівництво їй не надсилало. На даний час вона в судових інстанціях судиться щодо поновлення її на роботі на посади начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення у ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК».
Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді начальника відділу кадрів ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК». Обвинувачену ОСОБА_3 знає з 01.04.2015, оскільки остання з вищезазначеної дати обіймала посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (категорія - начальник служби), у її підпорядкуванні було 10 працівників. 24.05.2021 ОСОБА_3 була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням штату працівників, однак на роботу обвинувачена ОСОБА_3 не з'являлася з 2020 року. На підприємстві кожен рік видавалися уповноваженою на те особою відповідні накази, серед яких й ті, що ОСОБА_3 та інші працівники підприємства зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Про це ОСОБА_3 була офіційно повідомлена, про що свідчить її підпис на відповідному документі. Після звільнення у 2021 році ОСОБА_3 не приходила на колишнє місце працевлаштування, при цьому офіційно в лютому 2020 року та 26.02.2021 за місцем колишньої роботи ОСОБА_3 направлялися листи, згідно яких були повідомлення про подачу ОСОБА_3 декларації, Листи остання отримала 19.03.2021 особисто в руки. Крім того, вона зазначила, що ОСОБА_3 згідно посадової інструкції також була повідомлена про її обов'язки, серед яких було прописано, що ОСОБА_3 повинна своєчасно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію. Вона повідомила, що наразі їй не відомо, чи подавала обвинувачена ОСОБА_3 декларацію за період 2018-2019 роки. Стосовно листа, який був адресований на ім'я ОСОБА_3 від НАЗК, вона зауважила, що їй не відомо чи отримувала їх ОСОБА_3 , або навпаки. Чому обвинувачена ОСОБА_3 не подала до 1 квітня шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію, їй не відомо.
Крім вказаного, винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
- особовою карткою від 10.04.2006 № 2679613922 табельний номер 99, відповідно до якої ОСОБА_3 має спеціальність бухгалтерський облік, облік і аудит. За кваліфікацією ОСОБА_3 бухгалтер-аналітик (т. 1 а.к.п. 67);
- копією відомостей з виписки журналу про призначення та переведення, згідно якої на підставі наказу № 17 к від 01.04.2015 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» з посадовим окладом 5090 гривень (без підпису власника трудової книжки - ОСОБА_3 ), з послідуючими відмітками періодів відпусток останньої, а також відомостями про звільнення ОСОБА_3 24.05.2021 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, а саме у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників, про що є підпис ОСОБА_3 та отримання нею трудової книжки згідно вищевказаної дати (т. 1 а.к.п. 69);
- копією статуту Державного Підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» (ідентифікаційний код 3151706) (нова редакція), згідно якого дане підприємство засноване на державній власності, належить до сфери Управління Міністерства економіки України (Уоп) та є державним комерційним підприємством, яке керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими державними органами, а також цим Статутом. Згідно юридичного статусу Підприємства слідує «… що воно здійснює діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління». Відповідно до прав та обов'язків підприємства серед яких є: «… одержувати в установленому порядку інформацію і матеріали від державних органів», у зв'язку з чим зобов'язується: «… створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм праці…». Згідно п. 7 Управління Підприємством слідує: «… директор відповідно до покладених на нього завдань: здійснює керівництво підприємства; видає накази з питань діяльності Підприємства; визначає штатний розпис та внесення до них змін; визначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства, крім заступників директора та головного бухгалтера Підприємства (т. 1 а.к.п. 76-104);
- копією Положення Придніпровського управляння магістрального аміакопроводу Державного Підприємства «УКРХІМТРАНСАМІАК» (нова редакція) код ЄДРПОУ 26040646 затвердженим наказом від 08.09.2020 № 160, згідно якого правонаступником є Державне Підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК», відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 20.04.2017 № 599. У своїй діяльності Управління керується Конституцією та Законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державного управління, Статутом ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», наказами та розпорядженнями Підприємства та цим Положенням. (т. 1 а.к.п. 105-116);
- копією наказу в.о. директора ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» ОСОБА_7 від 05.10.2018 № 161, про затвердження нової редакції Антикорупційної програми ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» на виконання вимог ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» п. 2 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.03.2017 №75, згідно якого уповноваженому з питань реалізації Антикорупційної програми, заступникам директора, керівникам структурних підрозділів, ПУМА і МУМА забезпечити неухильне виконання визначених Антикорупційною програмою заходів (т. 1 а.к.п. 126);
- копією антикорупційної програми ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (нова редакція) 2018 рік, відповідно до якої дана програма є обов'язковою для виконання усіма працівниками ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», включаючи посадових осіб усіх рівнів, керівника (у тому числі Миколаївського та Придніпровського управлінь магістрального аміакопроводу); здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» в межах своїх повноважень провадять: директор, посадові особи всіх рівнів та інші працівники державного підприємства (т. 1 а.к.п. 127-153);
- копією наказу заступника директора з керівництва Придніпровським управління магістрального аміакопроводу № 76 від 17.02.2021, згідно якого посада начальника відділу служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» входить до переліку посад, перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» (т. 1 а.к.п. 154-156);
- копією наказу начальника служби з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_8 від 29.01.2020 № 19 про забезпечення подання електронних декларацій, відповідно до якого затверджено Перелік посад в ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» та рекомендовано до 30.01.2020 ПУМА та МУМА надати працівникам, які є суб'єктами декларування, довідки про суму виплаченого доходу (матеріальну допомогу) і утриманого податку за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, з подальшим проведенням з працівниками ПУМА та МУМА, які є суб'єктами декларування, навчання щодо застосувань окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», стосовно заповнення декларації в строк до 28.02.2020, а також з посиланням про направлення особам до 20.02.2020, які звільнилися з роботи на державному підприємстві і за посадою були суб'єктом декларування, листи-повідомлення про необхідність подання щорічної декларації за 2019 рік (т. 1 а.к.п. 159);
- копією наказу в.о. директора ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 15.02.2019 № 28 про забезпечення подання електронних декларацій в ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», відповідно до якого департаменту бухгалтерського обліку ПУМА та МУМА наказано надати працівникам, які є суб'єктами декларування довідки про розміри нарахованого доходу та наданої матеріальної допомоги за 2018 рік (т. 1 а.к.п. 162);
- завіреною начальником ВК ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» ОСОБА_6 переліку посад, перебування на яких в 2019 році передбачає подання декларації згідно Закону України «Про запобігання корупції» (до наказу від 15.02.2019 № 28), відповідно до якого в переліку вказана посада начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», з підписом обвинуваченої ОСОБА_3 (т. 1 а.к.п. 163-164);
- копією трудової книжки на ім'я ( ОСОБА_9 , відповідно до якої 01.04.2015 ОСОБА_3 переведена на посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення, згідно Пр. № 17к від 01.04.2020 (т. 1 а.к.п. 165-167);
- копією попередження про обмеження, обов'язки та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Антикорупційною програмою ДП «Укрхімтрансаміак» під час роботи на підприємстві (додаток до наказу від 26.06.2018 №108), відповідно до якого посадові особи Підприємства, наділені повноваженнями здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, є суб'єктом декларування та відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції зобов'язані: «… щорічно до 01 квітня подавати декларацію за минулий рік за формою затвердження НАЗК; не пізніше дня звільнення подавати декларацію, яка охоплює період який не був охоплений деклараціями, раніше поданими, та містить інформацію на останній день такого періоду…». З даним попередженням ОСОБА_3 ознайомлена 27.06.2018, засвідчено її підписом з написом ініціалів « ОСОБА_10 » ; (т. 1 а.к.п. 168);
- копією наказу № 43к ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 24.05.2021 про припинення трудового договору з подальшим звільненням ОСОБА_3 з посади начальника служби (Код КП 1222.2) структурного підрозділу служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення, за скороченням чисельності та штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. З даним наказом особисто ОСОБА_3 не ознайомлена, при цьому є відмітка про отримання його копії ОСОБА_11 24.05.2021 з засвідченням підпису останнім (т. 1 а.к.п. 169);
- повідомленнями начальника ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» ОСОБА_12 від 24.02.2020 № 285, 26.02.2021 № 295 до ОСОБА_3 про рекомендацію останній щодо подання щорічної декларації за 2019 рік згідно діючого законодавства (т. 1 а.к.п. 170);
- копією повідомлення керівника управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного Агентства з Питань Запобігання Корупції від 09.09.2021 № 47-07/67501-21 про те, що за період: 01.01.2020-07.09.2021 ОСОБА_3 ніяких дій в інформаційно - телекомунікаційний системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не вчиняла. (т. 1 а.к.п. 171);
- копією повідомлення про вручення «Табак» 19.03.2021 №6460601966932 поштового відправлення листів про необхідність декларування доходів від 24.02.2020 № 285; від 26.02.2021 № 295 (т. 2 а.к.п. 31, 40);
- копією посадової інструкції начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення, яка затверджена начальником ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» ОСОБА_12 01.12.2019, згідно якої: «… начальник матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення в своїй діяльності керується чинним законодавством; несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; несе відповідальність за порушення вимог антикорупційного законодавства; начальник служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення…». З вказаною інструкцією обвинувачена ОСОБА_3 ознайомлена під підпис (т.2 а.к.п. 35-37).
- копією наказу в.о. директора ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» № 18 від 16.02.2021, згідно якого затверджено перелік посад в ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (ПУМА), перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» (т. 3 а.к.п. 99-100).
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», правильно кваліфіковані за ст. 3663 КК України.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді свідка у суду немає.
Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.
Однією із загальних засад кримінального провадження є визначена п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження доказів, що означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису, тощо. При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити та перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», суд вважає необґрунтованими та не може прийняти до їх уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, встановленим в суді при розгляді справи та спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення.
Так, доводи захисника ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_3 про визнання усіх письмових документів, зібраних під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, недопустимими доказами, оскільки вони не посвідчені в установленому законодавчому та процесуальному порядку та не можуть підтверджувати відповідність такої копії оригіналу, суд вважає неспроможними та такими, що не можуть бути підставою виправдання обвинуваченої ОСОБА_3 , виходячи з наступного.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021221110000502 від 16.09.2021 відносно ОСОБА_3 надійшов на адресу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з Лозівського міськрайонного суду Харківської області в порядку п. 3 ч. 2 ст.283 КПК України, згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 06.04.2022 №16/0/9-22, вже з долученими копіями документів сторони обвинувачення і документів сторони захисту, тому суд, дотримуючись вимог ст. 10 КПК України, створив необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, а саме скористанням сторонами рівними правами та свободою у наданні доказів під час усього розгляду вказаного кримінального провадження.
Вимога всебічного, повного, швидкого та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень (ст. 2 КПК) зумовлює необхідність як об'єднувати матеріали досудових розслідувань, так і виділяти матеріали досудового розслідування в окреме провадження. Відповідно до положень ст. 217 КПК України саме прокурор приймає рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження.
Відповідно до постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 від 16.09.2021 про виділення матеріалів досудового розслідування слідує, що з матеріалів кримінального провадження № 42021222120000064 від 03.08.2021 за ст. 3663 КК України було виділено копії матеріалів досудового розслідування за фактом умисного неподання декларації ОСОБА_3 , присвоєно номер кримінального провадження, про що свідчать відомості до ЄРДР та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12021221110000502 від 16.09.2021 наступні документи: копія рапорту прокурора від 03.08.2021; копія вказівок; копія запиту ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» вих. №11798/11986/24-2021 від 18.08.2021; копія супровідного листа ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 20.08.2021 з додатками) особова справа ОСОБА_3 ); копія статуту ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК»; копія положення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК»; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; копія Антикорупційної програми ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК»; копія Наказу ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» № 18 від 16.02.2021; копія Наказу ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» № 76 від 17.02.2021; копія додатку до Наказу № 76 Перелік посад ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» перебування на яких в 2020 році передбачає подання декларації; копія запиту ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» вих. № 12280/11986/24-2021 від 26.08.2021; копія супровідного листа ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 27.08.2021з додатками; довідка про подання декларації за 2020 рік по ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» станом на 25.03.2021; копія запиту ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» вих. № 11807/11986/24-2021 від 18.08.2021; копія супровідного листа ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 03.09.2021 з додатками; копія Запит Голові НАЗК вих. №12772/11986/24-2021; копія інформаційної довідки НАЗК № 47-07/67501-21 від 09.09.2021 з додатком; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 .
В ході дослідження письмових матеріалів стороною захисту неодноразово було акцентовано увагу суду на те, що слідчий на стадії досудового розслідування належним чином не завірив вищевказані документи, які були виділені з кримінального провадження №42021222120000064 від 03.08.2021, при цьому слідчий не керувався вимогами, які визначені Національним стандартом України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги оформлення документів», ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01, згідно яких відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп'ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Також, під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення суд дослідив з матеріалів кримінального провадження № 42021222120000064 від 03.08.2021 відносно ОСОБА_13 за ст. 3663 КК України тотожні вищевказані документи, які відповідають за змістом постанові прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 16.09.2021 за кримінальним провадженням № 12021221110000502 від 16.09.2021 відносно ОСОБА_3 за ст.3663 КК України.
Суд критично відноситься до посилань адвоката про те, що орган досудового розслідування без внесення відомостей до ЄРДР здійснював досудове розслідування відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 4202122212000064 від 03.08.2021, відомості в якому відповідно витягу з ЄРДР внесені саме відносно особи ОСОБА_13 , а потім виділив матеріали в окреме провадження відносно ОСОБА_3 , виходячи з наступного.
Нормами ч. 3 ст. 217 КПК передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Як визначено положеннями п. 12 Глави 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого Наказом ГПУ від 06.04.2016, при виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються у новоствореному кримінальному провадженні з присвоєнням нового номера. При цьому використовується реквізит «виділено».
Згідно п. 1 Глави 3 Розділу ІІ даного Положення облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей, зокрема, про виділення досудового розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер кримінального провадження.
З наведеного убачається, що за наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 217 КПК України, з кримінального провадження можуть бути виділені матеріали в окреме провадження, якому присвоюється новий номер, тобто утворюється нове кримінальне провадження.
03.08.2021 були внесені відомості до ЄРДР за № 4202122212000064 за ст. 3663 КК України відносно ОСОБА_13
16.09.2021, тобто через півтора місяця після реєстрації в ЄРДР кримінального провадження № 4202122212000064 відносно ОСОБА_13 за ст. 3663 КК України, слідчий під час досудового розслідування самостійно виявив кримінальне правопорушення за ст. 3663 КК України відносно ОСОБА_3 та 16.09.2021 вніс відомості до ЄРДР з подальшим присвоєнням номеру кримінального провадження № 12021221110000502 з відміткою виділення матеріалів досудового розслідування, у зв'язку із чим постановою прокурора від 16.09.2021 у кримінальному провадженні № 4202122212000064 від 03.08.2021 приймається рішення про виділення з вже існуючого кримінального провадження матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_3 № 12021221110000502 від 16.09.2021, де уподальшому орган досудового розслідування обґрунтував висунуте ОСОБА_3 обвинувачення.
Також суд не може погодитися із доводами захисника та обвинуваченої ОСОБА_3 про визнання недопустимими доказами документів кримінального провадження, у зв'язку із тим, що вони зібрані неуповноваженою особою, яка на думку сторони захисту не є суб'єктом проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні, оскільки вона діяла відповідно до доручення від 16.09.2021, яке складено та підписано начальником відділення СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 , яким доручено проведення досудового розслідування слідчій групі, де визначено старшого групи у даному провадженні слідчу ОСОБА_15 , що на думку захисту не відповідає вимогам КПК України та вважає їх неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до постанови від 19.05.2020 у справі № 490/10025/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказала на те, що не можна погодитися з тим, що відсутність постанови про визначення певного слідчого або прокурора сама по собі означає, що цей слідчий або прокурор не мав відповідних повноважень, оскільки КПК України не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження викладалось у формі постанови. Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбаченим цим кодексам, або, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Шляхом співставлення двох пунктів ч. 2 ст. 39 КПК України суд дійшов висновку, що визначення слідчого не є тим випадком, для якого Кодекс вимагає винесення постанови.
Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування.
16.09.2021 начальником відділення СВ Лозівського РАП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 надано доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні старшому слідчому СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 . Суд вважає це доручення таким, що надано компетентною службовою особою, оскільки воно відповідає вимогам ст.ст. 39, 214 КПК України, а тому старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 була уповноваженим слідчим у кримінальному провадженні №12021221110000502 і як наслідок усі прийняті нею процесуальні рішення в даному кримінальному провадженні в силу ст.ст. 85, 86 КПК України є належними та допустимими доказами.
Крім того, доводи сторони захисту щодо відсутності повноважень у прокурора ОСОБА_4 на здійснення процесуального керівництва по даному кримінальному провадженню, оскільки станом на 20.09.2021 підпис керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області у постанові про визначення прокурора або групи прокурорів від 16.09.2021 був відсутнім, то ці доводи сторони захисту в цій частині спростовуються наявним в матеріалах справи Витягом з ЄРДР № 12021221110000502 від 16.09.2021, який складено із дотриманням вимог розділу 4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру матеріалів досудових розслідувань, що затверджений Наказом Генеральної прокуратури 06.04.2016 № 139. Так, у вказаному Витягу включена інформація і щодо прокурора (прокурорів), який (які) здійснює (ють) процесуальне керівництво, а саме: ОСОБА_4 (старший групи), прокурор ОСОБА_17 (т. 1 а.к.п. 8), що спростовує доводи захисника. Крім вказаного, доводи сторони захисту в цій частині спростовуються і долученою до матеріалів справи постановою керівника Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_18 від 16.09.2021 про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, з відповідним підписом останнього (т. 1 а.к.п 181), що узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18).
Більш того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ні сторона захисту, а ні сама обвинувачена ОСОБА_3 не ставили під сумнів повноваження прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні. Зокрема під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування жодних заяв, зауважень та клопотань не було подано, в тому числі і про постанову про призначення групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
У зв'язку з чим, відсутність підпису у копії постанови наданою стороною захисту, про призначення групи прокурорів, які здійснювали керівництво досудовим розслідуванням у цьому провадженні, жодним чином не призвело до порушення прав та свобод обвинуваченої ОСОБА_3 і не вплинуло на справедливість судового розгляду в цілому, враховуючи вищезазначене судом, що також узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 (справа № 756/10060/17, провадження №13-3кс22).
Окрім цього, суд вважає неспроможними і доводи сторони захисту щодо відсутності формулювання обвинувачення по обвинувальному акту відносно ОСОБА_3 , яке на думку захисту є невірне та неконкретне, в якому належним чином не висвітлена об'єктивна та суб'єктивна сторони кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 .
Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу, щодо змісту та форми обвинувального акту.
Суд не може погодитися з твердженням сторони захисту щодо невірного та неконкретного формулювання обвинувачення з підстав не розкриття суб'єктивної та об'єктивної сторін злочину ОСОБА_3 , в якому вона обвинувачується.
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 3663 КК України, яке полягає в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути вчинене з прямим умислом. При цьому, неподання декларації полягає або у її неподанні як такому, або у неподанні в порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».
Таке тлумачення випливає з того, що шкода об'єкту правопорушення настає внаслідок неотримання відомостей системою електронного декларування у встановленому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставні наказу № 17 к від 01.04.2015 обіймала посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (категорія - начальник служби) до 24.05.2021, в подальшому була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України Наказ № 43 к від 24.05.2021, тобто ОСОБА_3 являлась особою, уповноваженою на виконання функції держави та є суб'єктом декларування.
З вказаного слідує, що перебуваючи на посаді начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення в період з 2015 року по 2021 рік (6 років), ОСОБА_3 , керуючись посадовою інструкцією відповідно до її посади, яка затверджена начальником ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» ОСОБА_12 01.12.2019, згідно якої: «… начальник матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення несе відповідальність за порушення вимог антикорупційного законодавства та повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення…» (т. 2 а.к.п. 35-37) умисно ухилилася від виконання Закону України «Про запобігання корупції», а саме ігноруванням положень пункту 1, підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язана щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Вказане узгоджується й з: копією наказу в.о. директора ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 05.10.2018 №161, про затвердження нової редакції Антикорупційної програми ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» на виконання вимог ст. 62 ЗУ «Про запобігання корупції» п. 2 рішення Національного агентства з питань запобігань корупції від 02.03.2017 № 75; копією Антикорупційної програми ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (нова редакція від 2018); копією наказу заступника директора з керівництва Придніпровським управління магістрального аміакопроводу № 76 від 17.02.2021, згідно якого посада начальника відділу служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» входить до переліку посад, перебування на яких передбачає подання декларацій згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; копією наказу начальника служби з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_8 від 29.01.2020 № 19 про забезпечення подання електронних декларацій; копією наказу в.о. директора ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 15.02.2019 № 28 про забезпечення подання електронних декларацій в ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК»; копією повідомлення керівника управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного Агентства з Питань Запобігання Корупції від 09.09.2021 № 47-07/67501-21 про те, що за період: 01.01.2020-07.09.2021 ОСОБА_3 ніяких дій в інформаційно - телекомунікаційний системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» не вчиняла.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 3663 КК України, полягає у формі неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації.
Таким чином, перевіряючи доводи сторони захисту щодо формулювання обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, суд дійшов висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення сторони захисту норм матеріального, процесуального Закону переоцінки одиничних непрямих доказів. Крім того, суд звертає увагу, що стороною обвинувачення викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та сформульовано обвинувачення в такій редакції, яка на його думку є належною та відповідною положенням Закону України про кримінальну відповідальність.
Більш того, у випадку ухвалення вироку, за змістом ч. 3 ст. 374 КПК України, суд самостійно формулює обвинувачення, яке визнає доведеним або зазначає обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недопустимим.
Щодо доводів сторони захисту про те, що: з 2019 року в штатному розписі підприємства була відсутня посада начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення; в період з 2020-2021 роки обвинувачена ОСОБА_3 не працювала на посаді начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення; ОСОБА_3 неознайомлена з наказом заступника директора з керівництва Придніпровським управлінням магістрального аміакопроводу № 76 від 17.02.2021; подання декларації обвинуваченої ОСОБА_3 , непередбачено чинним законодавством, суд також не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідно п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» (код ЄДРПОУ 31517060) створене розпорядчим актом Кабінету Міністрів України - постановою від 22 травня 2001 року № 571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак»» та за наданою суду копією статуту засноване на державній власності належить до сфери управління міністерства економіки України та є недержавним комерційним підприємством (п. 1.1).
Згідно положення про Придніпровське управління магістральних аміакопроводів ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (код ЄДРПОУ 26040646), Управління створене наказом УДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» від 20 липня 2001 року № 3, правонаступником якого є ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» (п. 1.2). Управління є невід'ємною частиною організаційної структури Підприємства.
Таким чином, Державне підприємство «УКРХІМТРАНСАМІАК» є юридичною особою публічного права і посадові особи такого підприємства, які не зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За роз'ясненнями НАЗК України № 1 від 03 лютого 2021 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані)», під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах слід брати до уваги положення ч. 3 ст. 65 ГК України. Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. Наприклад, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) цих юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.
При цьому, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
У відповідності до копії відомостей з виписки журналу про призначення та переведення, на підставі наказу № 17 к від 01.04.2015 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», з послідуючими відмітками періодів відпусток останньої, а також відомостями про звільнення ОСОБА_3 24.05.2021 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, а саме у зв'язку з скороченням чисельності та штату працівників, про що є підпис ОСОБА_3 та отримання нею трудової книжки згідно вищевказаної дати.
За наданою суду копією посадової інструкції начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», яка була затверджена 01.12.2019 та з якою ОСОБА_3 в той день була ознайомлена під підпис, ОСОБА_3 повинна керуватися чинним законодавством; несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; несе відповідальність за порушення вимог антикорупційного законодавства; начальник служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення…» (т. 2 а.к.п. 35-37).
Таким чином, ОСОБА_3 , як керівник підрозділу у структурі відокремленого підрозділу мала обов'язки щодо здійснення керівництва ділянкою роботи та виробничою діяльністю окремих працівників, та в 2020 році (в період з 01.04.2015 по 31.12.2020 включно) була посадовою особою юридичної особи публічного права, яка за приписами п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» для цілей цього Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи зазначені у пункті 1, підпункті «а», пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Крім того, доводи захисника про необхідність ОСОБА_3 того, що вона була суб'єктом декларуванням та її не було ознайомлено з наказом № 76 від 17.02.2021 спростовуються показами свідка ОСОБА_6 , яка працює на посаді начальника відділу кадрів ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК» та підтвердила, що на підприємстві кожен рік видавалися уповноваженою на те особою відповідні накази, серед яких й ті, що ОСОБА_3 та інші працівники підприємства зобов'язані щорічно до 1 квітня повинні подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Про це ОСОБА_3 була офіційно повідомлена, про що свідчить її підпис на відповідному документі. ОСОБА_3 направлялися листи, згідно яких були повідомлення про подачу ОСОБА_3 декларації, Листи остання отримала 19.03.2021 особисто в руки. Крім того, ОСОБА_3 згідно посадової інструкції також була повідомлена про її обов'язки, серед яких було прописано, що вона повинна своєчасно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію.
Суд не знаходить підстав сумніватися в достовірності даних показів свідка ОСОБА_6 , які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою. Будь-яких підстав для обмови обвинуваченої ОСОБА_3 зазначена особа не має, відповідно і не має жодних підстав ставити під сумнів її покази в суді, оскільки ці покази були надані під присягою та підстав сумніватися і в їх об'єктивності також не має.
Таким чином, ОСОБА_3 , займаючи посаду начальника служби матеріально-технічного та адміністративно-господарського забезпечення ПУМА ДП «УКРХІМТРАНСАМІАК», повинна була розуміти, що в силу Закону України «Про запобігання корупції» вона є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону та вона має обов'язок на подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» та несе за це відповідальність.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_3 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення надала суду можливість поставити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , про порушення норм кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв'язку та не викликають у суду сумнівів.
Суд вважає за необхідне зауважити, що діяння ОСОБА_3 вказані в обвинувальному акті, кваліфіковані за ст. 3663 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
В той же час, стаття 3663 КК України передбачає відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Законом України «Про запобігання корупції» у статті 45 також передбачено подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тоді як така декларація, як декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави вказаним законом не передбачено.
Більше того, як встановлено судом вище, ОСОБА_3 в 2020 році не мала статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а мала статус особи, яка прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також суд звертає увагу на те, що в обвинувальному акті не зазначено редакцію закону про кримінальну відповідальність, за якою обвинувачується ОСОБА_3 . Разом з тим, виходячи з того, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося у формі слідства і обвинувальний акт скерований до суду не в порядку ст. 301 КПК України, у суду наявні підстави для висновку про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні саме злочину, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України в редакції Закону України № 1576-IX від 29.06.2021, який набрав чинності 21.07.2021.
В той же час, за обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період з 01.01.2021 року до 01.04.2021 і акт не містить посилання на діяння ОСОБА_3 , вчинені після 01.04.2021.
Статтею 3663 КК України в редакції, чинній на час з 01.01.2021 до 01.04.2021, тобто в редакції Закону України № 1074-IX від 04.12.2021, було встановлено відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», у виді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
З огляду на санкцію цієї статті, зазначене кримінальне правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК України вважалось кримінальним проступком.
В силу вимог ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 5 КК України, до діянь ОСОБА_3 , підлягала застосуванню стаття 3663 КК України в редакції в редакції Закону України № 1074-IX від 04.12.2020, за якою такі діяння є кримінальним проступком, досудове розслідування за яким мало б здійснюватися у формі дізнання (глава 25 КПК України).
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_3 (т. 1 а.к.п. 55-56).
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку (Закон України № 1074-IX від 04.12.2020), дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, скоїла кримінальне правопорушення вперше, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнала, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, вдова, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, думку прокурора.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно з ст. 66,67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд відповідно вимог ст. 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, захисника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують їй покарання, характер кримінального правопорушення передбаченого ст. 3663 КК України, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченої, зокрема її позитивну характеристику та вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 3663 КК України з позбавленням права обіймати матеріально-технічні та адміністративно-господарські посади.
Пункт 1) ч. 1 ст. 49 КК України визначає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Частина 5 ст. 74 КК України встановлює, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
З огляду на санкцію ст. 3663 КК України (в редакції закону № 1074-IX від 04.12.2020), зазначене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Суд виходить з того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в період з 01.01.2021 до 01.04.2021 кримінального проступку, передбаченого ст. 3663 КК України (в редакції закону №1074-IX від 04.12.2020), за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального проступку минуло більше двох років.
Підстави для зупинення або переривання строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, дослідженими судом доказами не встановлені.
Враховуючи те, що обвинуваченій ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України (в редакції закону № 1074-IX від 04.12.2020) і з моменту його вчинення пройшло більше двох років, а для даного злочину, згідно з п. 1) ч. 1 ст. 49 КК України, встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності два роки, то відповідно до вимог закону, обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання згідно з ч. 5 ст. 74 КК України.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєних особою злочинів.
Вимога додержуватися справедливості при застосування кримінального покарання закріплена в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз та речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права обіймати матеріально-технічні та адміністративно-господарські посади на строк 2 (два) роки.
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнити від покарання, у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1