Справа № 203/4268/22
(2/199/1336/23)
Іменем України
10.07.2023
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення суми в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 07.09.2020 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» був укладений договір добровільного страхування УБ 1491372 відповідно до вимог Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР . За полісом забезпеченим є транспортний засіб Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 . 23 серпня 2021 року о 13 год. 35 хвил. за адресою: м. Дніпро, провул. Феодосія Макаревського, в районі будинку № 1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Асиrа МDХ» НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Kodiaq НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеному транспортному засобу.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2021 р. (справа №201/9141/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу.
25.08.2021 року до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про страхове відшкодування звернувся власник пошкодженого транспортного засобу Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , розрахунок страхового відшкодування виконаний ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі рахунку № 0000004012 від 26.08.2021 р., наданого ПП "Автоінтерсервіс".
На підставі протоколу огляду, ремонтної калькуляції, рахунку складено страховий акт № СТО-21-59238/1 від 07.09.2021 р., страхове відшкодування у розмірі 33001,60 грн. виплачено на користь ПП "Автоінтерсервіс" в рахунок ремонту потерпілого транспортного засобу Привала В.О.
Після направлення регресної вимоги за вих. № 0490-06-32/17 ОСОБА_1 останній добровільно сплатив 18 818,00 грн. згідно платіжного доручення від 03.02.2022 р.
Сума в розмірі 14 183,60 грн. залишилася несплаченою.
Про стягнення даної суми у позові заявлено відповідну вимогу.
В окремо наданій суду заяві представник позивача просив суд про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач позов не визнав повністю. У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд врахувати недоведення позивачем позовних вимог, зокрема, зазначив, що у матеріалах справи на аркуші справі 36 міститься протокол (акт) огляду транспортного засобу від 26.08.2021 р., відповідно до якого експертом з боку страховика (представником позивача) встановлено наступні пошкодження транспортного засобу марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: решітка радіатору пошкоджена; центральна решітка в передньому бампері деформована; облицювання переднього бамперу деформація; наповнювач переднього бамперу зламаний. Тобто, виходячи з змісту цього акту (протоколу) вбачається, що експертом не встановлено, а тому і не зазначено в акті (протоколі), що передній бампер повністю знищений, або не підлягає ремонту, і тому підлягає заміні на новий, а лише встановлено, що деформовано його певні частини, такі як центральна решітка, облицювання, наповнювач. Проте, ці частини бампера є відокремлюваними знімними окремими від бампера частинами, а тому передній бампер підлягав ремонту, шляхом заміни його певних частин, а не заміні повністю на новий.
Під час огляду автомобіля був безпосередньо присутній і відповідач, на його запитання експерт повідомив, що необхідності в заміні бампера на новий немає, старий бампер підлягає ремонту.
Втім, як вбачається з акту виконаних робіт №75404 від 27.09.2021 ПП «Автоінтерсервіс», потерпілий у ДТП ОСОБА_2 , який застрахував свій автомобіль у позивача, замовив у ремонтного підприємства ПП «Автоінтерсервіс» відновлювальний ремонт автомобіля, який включав у себе не ремонт пошкодженого у ДТП переднього бамперу автомобіля, а заміну пошкодженого на новий. А тому ПП «Автоінтерсервіс» і зазначило в акті виконаних робіт № 75404 від 27.09.2021 р. серед іншого і вартість нового переднього бамперу в розмірі 11 819,59 грн. без ПДВ, з ПДВ - 14 183,60 грн., який він встановив на автомобіль марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 . Саме ця вартість нового бамперу з ПДВ у розмірі 14 183,60 грн. і є грошовою сумою, яку позивач хоче стягнути в порядку регресу з відповідача.
Проте, відповідач вважає, що з наданих позивачем доказів не вбачається, що т/з марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП потребував заміни пошкодженого переднього бамперу на новий. Бампер потребував лише його ремонту, а тому позовна вимога страховика про стягнення з відповідача вартості нового переднього бамперу в порядку регресу задоволенню не підлягає.
Відповідач просив суд врахувати, що визначальним, на його думку, є те, що права вимоги у позивача виникають не лише з договору страхування, а за певних умов, бо норми ст. 1191 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Тобто, з аналізу цієї норми права вбачається, що право зворотної вимоги (регресу) до винної особи виникає не у будь-якої особи, а лише у особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою.
Аналогічними є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ч. 1 ст. 993 ЦК України, відповідно до яких: до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З аналізу цих норм матеріального права також вбачається, що право страховика зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяний збиток виникає не просто у страховика, а лише за певних умов - у страховика, який виплатив страхове відшкодування.
Проаналізувавши усі письмові докази позивача, додані ним до позовної заяви, вбачається відсутність будь-яких доказів того, що позивач, як страховик, виплатив страхове відшкодування шляхом сплати ремонтному підприємству ПП «Автоінтерсервіс» в рахунок відновлювального ремонту транспортного засобу потерпілого ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 33 001,60 грн.
Таким чином, на переконання відповідача, позивачем не доведено належними доказами виникнення у нього права вимоги в порядку регресу на стягнення з відповідача, як особи відповідальної за заподіяний збиток, заявлену суму грошових коштів у розмірі 14 183,60 грн.
В окремо поданій суду заяві представник відповідача просив суд про розгляд справи у його відсутності, просив в задоволенні позову відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, за договором добровільного страхування транспортного засобу 100-37 №УБ- 1491372, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта» 07.09.2020 р., відповідно до якого забезпеченим є транспортний засіб Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 , у тому числі на випадок (стразовий ризик). пошкодження, строк дії договору з 08.09.2000 р. по .07.09.2021 р. (а.с. 37-41).
Вигоднобувачем за цим договором є ОСОБА_2 .
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченка С.П. від 02.11.2021 р. (справа №201/9141/21, провадження №3/201/4608/2021) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу (а.с. 34). Відповідно до вказаної постанови судді, ОСОБА_1 23 серпня 2021 року о 13 годині 35 хвилин, за адресою: м. Дніпро, по провулку Феодосія Макаревського, в районі будинку № 1, керуючи автомобілем «Acura MDX», д/н НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Kodiaq», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
Відповідно до протоколу (акту) огляду транспортного засобу від 26.08.2021 р., експертом з боку страховика (представником позивача) встановлено наступні пошкодження транспортного засобу марки Skoda Kodiaq, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: решітка радіатору пошкоджена; центральна решітка в передньому бампері деформована; облицювання переднього бамперу деформація; наповнювач переднього бамперу зламаний (а.с. 36).
Як встановлено судом на підставі акту виконаних робіт № 75404 від 27.09.2021 р., який складений ПП «Автоінтерсервіс», потерпілий у ДТП ОСОБА_2 , який застрахував свій автомобіль у позивача, замовив у ремонтного підприємства ПП «Автоінтерсервіс» відновлювальний ремонт автомобіля, який включав у себе не ремонт пошкодженого у ДТП переднього бамперу автомобіля, а заміну пошкодженого на новий. ПП «Автоінтерсервіс» зазначило вакті виконаних робіт № 75404 від 27.09.2021 р. серед іншого і вартість нового переднього бамперу в розмірі 11 819,59 грн. без ПДВ, з ПДВ - 14 183,60 грн., який був встановлений на автомобіль марки Skoda Kodiaq, р/н НОМЕР_1 (а.с. 44).
07.09.2021 р. страховиком був затверджений страховий акт, згідно з яким сума страхового відшкодування склала 33 001,60 грн., одержувачем є ПП «Автоінтерсервіс» (а.с. 42 звор.) за рахунком ПП «Автоінтерсервіс» (а.с. 44).
На підставі платіжного доручення судом встановлено, що 03.02.2022 р. ОСОБА_1 сплатив на користь ПАТ «НАСК «Оранта» 18 818,00 грн.: відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 43).
Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту прав позивача, як страховика, у зобов'язанні, яке виникло з договору добровільного страхування транспортного засобу, до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та регулюються ст. 27 Закону України «Про страхування», ч. 1 ст. 993 ЦК України.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи із наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачають перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.
При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначеного статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
У деліктному зобов'язанні право вимоги до винної особи у особи, яка відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України.
У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.
Суд не погоджується із слушністю доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 14 183,60 грн.: згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування», ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що з аналізу цих норм матеріального права вочевидь, що право страховика зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяний збиток, виникає не просто у страховика, а лише за певних умов - у страховика, який виплатив страхове відшкодування.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів сформульовані у статтях 77-80 ЦПК України.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Втім, позивач не в повній мірі виконав обов'язок доказування, суду не надані докази про сплату позивачем, як страховиком, на користь ремонтного підприємства ПП «Автоінтерсервіс» вартості відновлювального ремонту транспортного засобу потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 33 001,60 грн.
Відтак, суд погоджується із слушністю доводів відповідача щодо того, що позивачем не доведено доказами у порядку ст.ст. 76- 80 ЦПК України виникнення у нього права вимоги в порядку регресу до відповідача, як особи відповідальної за заподіяний збиток, в розмірі 14 183,60 грн., адже таке право (право вимоги) переходить до страховика від особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах фактичних затрат страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Оскільки фактичні затрати страховика не доведені, відсутні підстави для суду для висновку про порушення прав позивача з боку відповідача, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати (судовий збір) підлягає віднесенню на рахунок позивача.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 12, 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264- 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення суми в порядку регресу відмовити повністю.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Дата складення повного судового рішення 10.07.2023 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї