Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/2638/23
Провадження № 1-кп/644/192/23
11.07.2023
11 липня 2023 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого- ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № №120222221100001190 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Петриків, Тернопільського району та області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
14 липняя 2023 року закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, розгляд справи не закінчений.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що ризики, визначені при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли. Зазначила, що враховуючи вагомість наявних доказів відносно обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою забезпечення заходів кримінального провадження та запобігання вищевказаним ризикам, а також приймаючи до уваги тяжкість кримінальних правопорушення, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад 10 років, є достатньо підстав вважати, що ризики заявлені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Потерпілий підтримав прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, позитивно характеризується і з часом проведення судового розгляду ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зменшилися.
Обвинувачений підтримав захисника.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Строк дії щапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 спливає 14.07.2023 року, судовий розгляд не закінчений, триває допит свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Зазначені прокурором ризики були встановлені ухвалами суддів та на даний час, суд вважає, не перестали існувати.
Так суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачене призначення покарання у виді позбавлення волі до 15 років, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, отже усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув'язнення, обвинувачений може переховуватися від суду.
Крім того, суд враховує, що ще не всі свідки по кримінальному провадженню допитані, отже обвинувачений може незаконно впливати на вищевказаних осіб з метою зміни їх показань на користь обвинуваченого.
Також суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, обвинувачений все ще має статус військовослужбовця, в зв'язку з чим зберігаються усі зазначені раніше ризики впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу продовжують існувати є обґрунтованими, а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений все ще має статус військовослужбовця, в зв'язку з чим зберігаються усі зазначені раніше ризики впливу на учасників кримінального провадження, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати - є обґрунтованими, а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
На підстав викладеного та керуючись ст.ст177, 178, 183, 193, 194, 196, 197,199, 206, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - продовжити до 9 вересня 2023 року.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченому які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1