10 липня 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/673/23
Провадження № 2/941/263/23
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Проценко К.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, мотивуючи це тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 . За життя вона склала заповіт від 18.12.1990 року, де належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області заповіла: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1 в рівних долях, про який позивач дізнався після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, після смерті батька в його документах крім заповіту, позивачем було знайдено заяву про відмову від прийняття спадщини, спадкоємця зазначеного в заповіті - ОСОБА_4 . Таким чином із кола спадкоємців зазначених у заповіті, позивач залишається єдиним і являється таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки відповідно до доданих доказів, крім позивача спадщину ніхто не приймав. Нещодавно позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Каліушко Д.І. із питання щодо оформлення спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , однак нотаріусом надано відмову в оформленні спадщини через нотаріальну контору мотивуючи тим, що в наданих документах існують розбіжності в написанні даних спадкодавця, а саме: в заповіті прізвище спадкодавця зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », у документі, що посвідчує право власності на спадкове майно, яке буде успадковуватись, а саме в договорі купівлі-продажу житлового будинку, по батькові спадкодавця зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », а тому представник позивача просить суд встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 заповіту від 18.12.1990 року та договору купівлі-продажу від 24.04.1981 року, а також визнати за позивачем право власності на спадкове майно баби - житловий будинок.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явилась, однак письмовою заявою просила справу розглядати без її участі та участі позивача, позов підтримала повністю.
Представник відповідача в підготовче судове засідання також не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову заперечень не висловив.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2023 року вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву терміном 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ст.178 ЦПК України відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав.
Враховуючи те, що представник позивача позовні вимоги підтримує, а представник відповідача щодо задоволення позову заперечень не висловив, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.
Суд, дослідивши документи справи вважає, що позов слід задовольнити з слідуючих підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.01.2003 року № 425/2003, виданим ЗАГС Вупперталь (Німеччина) з перекладом на українську мову перекладачем Катрич Н.Д. від 08.02.2013 року, з засвідченням справжності підпису перекладача приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіною І. В.(а.с.7-8).
Зі слів позивача дошлюбне прізвище спадкодавиці - ОСОБА_3 , вона являється матір'ю батька позивача, однак після смерті діда вона вдруге одружилася та отримала прізвище ОСОБА_3 . Свідоцтва про шлюб не збереглося, а сам шлюб був зареєстрований в республіці Казахстан, яка входила до складу СРСР, тому знайти зараз ці дані не представляється можливим.
У свідоцтві про народження батька позивача в графі «мати» прізвище, ім'я, по батькові зазначено - ОСОБА_3 (російською мовою) (а.с.12).
За життя бабуся позивача склала заповіт від 18.12.1990 року, посвідчений державним нотаріусом Петрівської державної нотаріальної контори Каліушко О.Е., зареєстрований в реєстрі за № 2192, де належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області вона заповіла: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1 в рівних долях, про який позивач дізнався після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,11).
Крім того, після смерті батька в його документах крім заповіту, позивачем було знайдено заяву про відмову від прийняття спадщини, спадкоємця зазначеного в заповіті - ОСОБА_4 (а.с.13).
При вирішенні даного позову підлягають застосуванню норми матеріального права, що діяли на момент відкриття спадщини, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.
До 01.01.2004 року в Україні діяв Цивільний кодекс Української PCP 1963 року, згідно якого повинні вирішуватись дані правовідносини.
Відповідно до 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом, де зазначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Із кола спадкоємців зазначених у заповіті, позивач залишається єдиним і являється таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки відповідно до доданих доказів, крім позивача спадщину ніхто не приймав.
Факт прийняття спадщини позивачем підтверджується тим, що відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, так як всі речі бабусі й документи знаходяться у позивача, оскільки бабуся перед поїздкою в гості до Німеччини, з якої вона не повернулася, фактично все своє майно та документи залишила позивачу, і після її смерті він продовжує управляти та володіти її майном по даний час.
Нещодавно позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Каліушко Д. І. із питання щодо оформлення спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оглянувши документи надані позивачем, нотаріусом надано відмову в оформленні спадщини через нотаріальну контору від 30.05.2023 року за № 234/01-16 мотивуючи тим, що в наданих документах існують розбіжності в написанні даних спадкодавця, а саме: в заповіті прізвище спадкодавця зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », у документі, що посвідчує право власності на спадкове майно, яке буде успадковуватись, а саме в договорі купівлі-продажу житлового будинку, по батькові спадкодавця зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 » (а.с.9,14).
У відповідності до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
В даному випадку дані спадкодавця зазначені у заповіті і документі, що посвідчує право власності на спадкове майно не збігаються із даними зазначені у свідоцтві про смерть, куди заносяться дані виключно паспортних даних померлого.
В той же час, згідно ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
В результаті вище зазначених обставин позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вище згадане спадкове майно в нотаріальному порядку, що підтверджується відповідною інформацією, виданої нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Каліушко Д.І. від 30.05.2023 року за № 234/01-16 (а.с.21).
Згідно довідки №314, виданої Петрівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області 16 травня 2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно з 1981 року і по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживала на території ради за адресою: АДРЕСА_1 ; на момент смерті у даному будинку власник проживала одна (а.с.10).
Згідно рішення Ганнівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області №24/7 від 03 грудня 2015 року вулицю Леніна в селі Володимирівка перейменовано на вулицю Центральна (а.с.19-20).
Як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області №244/01-16 від 09.06.2023 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа приватним нотаріусом не заводилась (а.с.29).
Відповідно до інформації, наданої Петрівською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області №269/01-16 від 13.06.2023 року, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно алфавітних книг спадщина в нотаріальній конторі відсутня (а.с.30).
На підставі викладеного та враховуючи те, що судом встановлено факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 заповіту від 18.12.1990 року та договору купівлі-продажу від 24.04.1981 року, і на момент смерті баба позивача була власником вищевказаного житлового будинку, інших спадкоємців, які претендують на вказане спадкове майно не має, тому суд вважає, що позов слід задовольнити.
Вказані правовідносини регулюються ст.ст.86,529,548,549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 263,264,265,268 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати факт належності заповіту, складеного 18.12.1990 року ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом Петрівської державної нотаріальної контори Каліушко О.Є. від 18.12.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2192 та договору купівлі-продажу від 24.04.1981 року, посвідченого секретарем Ганнівської сільської ради Сусліченко Л.М. 24.04.1981 року, за реєстром № 10 - померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 10 липня 2023 року.
Суддя С. І. Колесник