Справа № 348/1245/23
Номер провадження 1-кп/348/270/23
11 липня 2023 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096200000095 від 04.05.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який не працює, має професійно технічну освіту, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, депутатом не обирався, раніше не судимий,
за обвинуваченням вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участі сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Згідно обвинувального актуОСОБА_3 обвинувачується в умисному нанесені легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_5 .
Кримінальний проступок ним вчинено при наступних обставинах.
Так, 03 травня 2023 року близько 12 год. 30 хв., на автобусній зупинці в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 в порушення вимог ст..1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив словесний конфлікт із колишньою дружною ОСОБА_5 .
Під час вказаного конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_3 виник протиправний умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар правою ногою в ділянку лівого стегна, після чого рукою наніс ще один удар в праву частину обличчя ОСОБА_5 .
В результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобової ділянки справа, синця лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 звернулась із заявою, в якій просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України в зв'язку з примиренням, оскільки жодних претензій матеріального чи морального характеру до нього не має.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що він з потерпілою примирився, до нього будь-яких претензій майнового чи морального характеру не має, завдані збитки йому відшкодовано повністю. Заявив клопотання щодо закриття кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК на підставі ст.46 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою, так як він вперше вчинив кримінальний проступок, який не є корупційним, після вчинення кримінального правопорушення щиро покаявся, примирився з потерпілою та відшкодував завдані збитки, і яка не має до обвинуваченого жодних претензій.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, ОСОБА_3 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України.
Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Санкцією ч.2 ст.125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Тому вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Вказане кримінальне правопорушення відповідно до примітки до ст. 45 КК України не є корупційним, і не відноситься до кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
За змістом ст. ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України).
Зазначені положення закону виконані судом в підготовчому засіданні.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки потерпілій, яка не має претензій майнового і морального характеру до нього. Також обвинувачений ОСОБА_3 не заперечив проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, про що подав письмове клопотання.
Суд також враховує, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, по місцю проживання характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні двох дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався в силу ст..89 КК.
Таким чином суд приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст.46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096200000095, за обвинувальним актом від 04.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із примиренням з потерпілим, судом не встановлено.
Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З огляду на вищенаведене, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про наявність у діянні ОСОБА_3 , ознак, перелічених в ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме: вчинення фізичного насильства відносно колишньої дружини.
На підставі ст..91-1 КК України суд вважає необхідним в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно із звільненням від кримінальної відповідальності, застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід, відповідно до якого на ОСОБА_3 покласти обов'язки з направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд, -
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статтею 125 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12023096200000095 від 04.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 Кримінального кодексу України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
На підставі ст..91-1 КК України застосувати відносно ОСОБА_3 строком на 3 (три) місяці обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді його направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Речові докази: догоспітальний клінічний протокол №1114 на ім'я ОСОБА_5 , карту виїзду швидкої допомоги №208А, видану на ім'я ОСОБА_5 зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12023096200000095 від 04.05.2023, які знаходяться в Надвірнянський окружній прокуратурі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1