Справа №345/3036/23
Провадження № 3/345/1150/2023
10.07.2023 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Негрича Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , працюючу старшим бойовим медиком роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружену, громадянку України,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 вчинила недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Правопорушення вчинені при таких обставинах.
Так, 23.05.2023 близько 09:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання йому направлення на реабілітацію, оскільки в нього наявні проблеми зі здоров'ям внаслідок бойових дій. У ході розмови з ОСОБА_2 старший бойовий медик роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержант ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою за вказаним напрямком роботи, безпідставно відмовила йому у наданні направлення, при цьому, жодного законного обґрунтування ОСОБА_1 не надала військовослужбовцю ОСОБА_2 про те, чому останньому не має можливості надати направлення на лікування. Таким чином, старший бойовий медик роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у зазначеному центрі комплектування, у порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. б ч. 6.1 розділу 6 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, належним чином не дослідивши медичні документи ОСОБА_2 , незаконно без жодних правових підстав, відмовила останньому у підготовці та наданні для погодження начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеного направлення.
Окрім цього, 31.05.2023 близько 12:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання йому направлення на лікування, оскільки в нього наявні проблеми зі здоров'ям внаслідок бойових дій. У ході розмови зі ОСОБА_3 старший бойовий медик роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержант ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою за вказаним напрямком роботи, безпідставно відмовила йому у наданні направлення, при цьому, жодного законного обґрунтування ОСОБА_1 не надала військовослужбовцю ОСОБА_4 про те, чому останньому не має можливості надати направлення на лікування. Таким чином, старший бойовий медик роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у зазначеному центрі комплектування, у порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. б ч. 6.1 розділу 6 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, належним чином не дослідивши медичні документи ОСОБА_3 , незаконно без жодних правових підстав, відмовила останньому у підготовці та наданні для погодження начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеного направлення.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинених правопорушеннях визнала та пояснила, що з її сторони був наявний недогляд, неуважність щодо встановлення підстав для надання направлень військовослужбовцям на лікування. Більше такого не повториться, оскільки усвідомлює, що зробила неправильно.
Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та, врахувавши її особу, а також, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, окрім визнання вини останньою, також підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколами про адміністративне правопорушення № 41 та № 42 від 27.06.2023, в яких викладена суть адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1 . З протоколами ОСОБА_1 ознайомилася та зазначила, що свою вину визнає, просить застосувати зауваження (а.с. 1-8, 20-25);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.06.2023, в яких остання зазначила, що 23.05.2023 близько 09:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання йому направлення в реабілітаційне відділення Калуської ЦРЛ, оскільки в нього наявні проблеми зі здоров'я. Окрім цього, 31.05.2023 близько 12:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання йому направлення на лікування, оскільки в нього наявні захворювання хребта. У ході розмови з останніми вона повідомила їх, що не може підготувати такі направлення та надати на погодження також не може, оскільки їй від 13.04.2023 заборонили готувати та погоджувати направлення на лікування військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 (а.с. 7-8, 26-27);
- заявою ОСОБА_3 від 01.06.2023, в якій він зазначив, що 31.05.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_4 йому відмовили у направленні на лікування. Просить провести перевірку за даним фактом (а.с. 9);
- зверненням ОСОБА_2 від 23.05.2023, в якому він зазначив, що неодноразово звертався у ІНФОРМАЦІЯ_5 за направлення на реабілітацію, однак, йому відмовляли надати відповідне направлення (а.с. 28);
- військовим білетом № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 10);
- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.02.2022 № 27, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 призначено за штатом воєнного стану на посаду старшого бойового медика роти охорони з 26.02.2022 та функціональними обов'язками медика роти охорони (а.с. 11, 12-13).
ІV. Оцінка суду:
згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
До обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи наведені вище обставини, визнання ОСОБА_1 своє винуватості, її щире каяття, усвідомлення неправомірності своїх дій, позицію прокурора, який просив застосувати ст. 22 КУпАП щодо останньої, беручи до уваги особу правопорушниці, яка до адміністративної відповідальності притягується вперше, її майновий стан, вважаю за доцільне застосувати відносно ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Згідно зі ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 172-15, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та згідно зі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності й закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: