Справа №345/3040/23
Провадження № 3/345/1153/2023
11.07.2023 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника адвоката Коваленко О.В., потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Яковишина З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , розлучену, на утриманні одна неповнолітня дитина, зареєстровану як фізична особа-підприємець, громадянку України,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
28.06.2023 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 786935 від 23.06.2023 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що остання 22.05.2023 близько 11:00 год. по місцю проживання вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_2
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
Представник ОСОБА_1 , адвокат Коваленко О.В. подала до суд клопотання, в якому просить провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставаі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Своє клопотання мотивує тим, що у протоколі не відображені не тільки прояви домашнього насильства, а також його наслідки. При цьому, якщо викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає істотних ознак складу правопорушення, суд не має права її редагувати, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Водночас, під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 251 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що того дня між нею та потерпілою була звичайна розмова, можливо трішки на підвищених тонах. Колишня свекруха почала з нею розмову, щоб вони забрали заяви з поліції, на що вона відповіла, що ніяких заяв не писала. ОСОБА_2 в березні 2023 року приїхала з-за кордону та з квітня проживає разом з нею та її дітьми в будинку. З колишньою свекрухою вона не спілкується, намагається її уникати, так як у них неприязні відносини. Свекруха постійно провокує її на конфлікти. 22.05.2023 потерпіла сама почала розмову з нею. У той день поліцію ніхто не викликав. Протокол було складено аж 23.06.2023, коли до неї на роботу приїхали працівники поліції.
В судовому засіданні захисник Коваленко О.В. зазначила, що підтримує подане нею клопотання з підстав, викладених у ньому. Також наголосила, що відсутні будь-які докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а з долучених медичних документів можна зробити тільки висновок про наявність серцево-судинних захворювань у ОСОБА_2 , проте не причинно-наслідковий зв"язок між наявністю хворіб та діями ОСОБА_1 . У провину ОСОБА_1 покладені події 22.05.2023, а не всі інші події та конфлікти між вказаними вище особами. Однак, подія 22.05.2023 не доведена та доказів не долучено, тому просила провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
Потерпіла зазначила, що від коли її син залишив свою сім'ю, між нею та ОСОБА_1 почалися конфлікти, незважаючи на те, що вона стала на сторону невістки та онуків. Вони проживають у її будинку. Вона постійно матеріально допомагає їм. Проте з кожним роком відношення до неї зі сторони невістки ставало все гірше і гірше. Зимою вона дійсно була за кордоном. Однак, через три місяці повернулася і має бажання проживати у належному їй будинку, де також проживає колишня невістка з дітьми. Однак ОСОБА_1 чинить супротив, робить все можливе, щоб вона не проживала в будинку. Постійно тисне на неї, змушує переписати будинок на дітей, каже, щоб вона йшла жити в літню кухню, що спить на її дивані, дорікає щодо неналежного виховання синів. Через постійний психологічний тиск у неї погіршився стан здоров"я. Вона неодноразово підходила до невістки, щоб залагодити конфлікт, однак остання категорично не йде на контакт. Останні рази, зокрема 22.05.2023, вона дійсно починала розмову з ОСОБА_1 за диван, так як невістка постійно дорікає їй у тому, що вона спить на її дивані. Тому вона звернулася до неї, щоб невістка забрала диван, а вона купить та поставить в кімнаті, в якій на даний час проживає, свій. Проте невістка відмовляється забрати диван. В ході розмови ОСОБА_1 переходить на інші теми щодо її колишнього чоловіка, а її сина, змушує перейти жити в літню кухню, переписати будинок на її дітей та інше.
В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_3 просив притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , так як її вина доведена належними та допустимими доказами.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 786935 від 23.06.2023, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зміст якого викладено вище (а.с. 1);
- заява від 13.06.2023 та письмові пояснення від 20.06.2023 ОСОБА_2 , в яких остання просить прийняти міри до її колишньої невістки ОСОБА_1 , яка систематично продовжує вчиняти домашнє насильство психологічного характеру, зокрема, 18.05.2023 та 22.05.2023 близько 11:00 год. в неї з невісткою виникла словесна суперечка, в ході якої вона примушувала її переписати хату на внуків та шантажувала її (а.с.2, 4);
- акт оцінки потреби особи ОСОБА_2 від 01.06.2023, з якого встановлено, що зі слів останньої вона систематично потерпає від домашнього насильства зі сторони колишньої невістки, яка не дозволяє проживати у власному будинку (а.с. 6-9);
- висновок оцінки потреб особи ОСОБА_2 за період від 01.06.2023 по 05.06.2023, в якому зазначено, що зі слів останньої її невістка чинить на неї психологічний тиск, шантажує, виганяє з власного житла, погрожує, що вона жити у будинку не буде (а.с.10-11);
- сигнальне повідомлення від 31.03.2023, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено гіпертензивний криз (а.с. 12);
- медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_2 (а.с. 13-14)
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.06.2023, в яких остання зазначила, що із свекрухою в них дуже часто виникають словесні суперечки, однак, вона старається уникати їх (а.с. 17);
- аудіозаписи розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 18.05.2023 та за 15.05.2023.
ІV. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з диспозицією ст. 173-2 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали чи могли завдати шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи встановлено, що 13.06.2023 потерпіла звернулася до Калуського РВП зі завою, в якій просила прийняти міри до її колишньої невістки ОСОБА_1 , яка систематично продовжує вчиняти домашнє насильство психологічного характеру.
Водночас, за даною заявою тільки 23.06.2023 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 786935 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , тобо з порушенням вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП. При цьому жодних доказів про неможливість складення протоколу у встановлений законом строк матеріали справи не містять.
Таким чином, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 786935 з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Разом з тим, формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не містить всіх необхідних ознак, які повинні бути вказані в обвинуваченні.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 22.05.2023 близько 11:00 год. по місцю проживання вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_2 .
Обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено, у чому саме полягало психологічне насильство (образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері), які наслідки настали чи могли настати для потерпілої ОСОБА_2 у виді шкоди її психічному здоров'ю, та в чому конкретно полягає ця шкода (побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе), що є обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, неконкретність висунутого обвинувачення, не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.
Більше того, на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено ряд доказів, які не стосуються висунотого їй звинувачення, а саме: не стосуються події 22.05.2023, зокрема, це аудіозаписи розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 18.05.2023 та за 15.05.2023, сигнальне повідомлення від 31.03.2023 та медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_2 з відповідними записами та обстеженнями.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, неповноту протоколу про адміністративне правопорушення, яка не може бути усунута судом, та порушення строків його складання, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд вважає недоведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та приходить до переконання закрити вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: