справа № 179/1207/23
провадження № 3/179/620/23
11 липня 2023 року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Поліванівка» Державної установи інституту зернових культур національної академії аграрних наук України», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 23312/04-36-04-09/5453663 від 26.06.2023 року, посадова особи - керівник Державного підприємства «Дослідне господарство «Поліванівка» Державної установи інституту зернових культур національної академії аграрних наук України» ОСОБА_1 вчинив неналежний контроль за своєчасністю подання платіжного доручення до установи банку на перерахування належного до сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35 670 грн. 86 коп. із затримкою до 30 календарних днів, чим порушив п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Дії ОСОБА_1 головним державним інспектором кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
На підтвердження доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додані: акт камеральної перевірки від 26.06.2023 року № 23309/04-36-04-09/5453663.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 163-2 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений, клопотання про відкладання розгляду справи не надав, про причини неявки суд не повідомив, вважаю за можливим розглянути справу у відсутностіОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 163-2 КУпАП визнається неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Тобто зазначеною нормою закону передбачено два правопорушення, вчинення яких тягне за собою адміністративну відповідальність: а) неподання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), б) несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративні правопорушення № 23312/04-36-04-09/5453663 від 26.06.2023 року при викладенні суті адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується неналежний контроль за своєчасністю подання платіжного доручення до установи банку на перерахування належного до сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35670 грн. 86 коп.
Разом з цим, диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність виключно занеподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Отже, неналежний контроль за своєчасністю подання платіжного доручення до установи банку не є тотожними поняттями.
Разом з цим, з вказаної у протоколі фабули правопорушення дії ОСОБА_1 щодо неналежного контролю за своєчасністю подання платіжного доручення до установи банку не утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного
правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 неможливо розцінювати як доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч. 1 КУпАП, оскільки його зміст не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведена, суд вважає, що необхідно закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 221, 279, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Магдалинівського районного суду
Дніпропетровської області Чорна А.О.