Справа № 178/272/18
11 липня 2023 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кринички кримінальне провадження №12018040460000037 від 23.01.2018 року стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України,
У провадженні Криничанського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 21 січня 2018 року порушив недоторканість житла, незаконно проникши до приміщення належного ОСОБА_5 будинку по АДРЕСА_2 , де навмисно причинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Під час судового засідання обвинувачений звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в зв'язку з закінченням строків давності.
Прокурор не заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо, що вчинила кримінальне правопорушення, ухиляється від суду, У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня затримання особи, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Дане кримінальне провадження під час судового розгляду неодноразово зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності переривався у встановленому законом порядку. Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, що є кримінальними проступкам.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Постановою Об'єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного суду від 5 квітня 2021 року у справі № 51-5464кмо20 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 49 КК (у редакції Закону N 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку п'ять років.
При умові вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень у січні 2018 року після внесення змін до ст.ст. 12, 49 КК України мало місце поліпшення становища обвинуваченого порівняно із попередніми редакціями вказаних статей, що були чинними на час скоєння ним кримінального правопорушення, у зв'язку з цим у цьому кримінальному провадженні є підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
Тому у разі умисного вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, а він оголошувався судом у розшук ухвалами від 10 грудня 2018 року, 5 серпня 2019 року, 23 грудня 2019 року, 30 жовтня 2020 року, 2 вересня 2021 року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 КК (у редакції Закону N 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) такий строк для нього становить п'ять років з часу вчинення інкримінованого кримінального проступку.
Тобто, у цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду оскільки факт свідомого ухилення особи від відповідальності свідчить про те, що вона все ще є суспільно небезпечною, тож це зумовлює необхідність більш суворого підходу до неї при вирішенні питання про давність притягнення до кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений ч. 2 ст. 49 КК України.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Судом обвинуваченому роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України. Обвинувачений зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі, просив суд закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності.
З огляду на вище вказане, враховуючи, що з дня скоєння ОСОБА_4 кримінальних правопорушень з 21 січня 2018 року минуло більше п'яти років, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, закривши відповідне кримінальне провадження відносно останнього.
Керуючись ч. 2 ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 369-372 КПК України суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12018040460000037 від 23.01.2018 року стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 125 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1