Справа № 204/4848/23
Провадження №1-кп/204/829/23
10 липня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040680001009 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2020 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 2, 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 4 ст. 357, ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_7 , представникі потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисника ОСОБА_15 , обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обраних відносно обвинувачених. В обґрунтування своїх клопотань зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено наявність у ОСОБА_6 ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: про наявність зазначеного ризику свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 розуміє, що висунуте йому обвинувачення ґрунтується у тому числі і на показах потерпілого та свідків, йому відомо їх анкетні дані, а тому ОСОБА_6 в подальшому може, як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь яких інших додаткових свідчень. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у скоєнні майнових кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень пов'язаних з розповсюдженням психотропних речовин, не маючи достатнього заробітку, обвинувачений може продовжити вчинювати інші кримінальні правопорушення зазначеної категорії. Окрім цього, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що полягає у неприбутті ОСОБА_6 за першою вимогою до суду. Вищевказані обставини підтверджуються тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може змінювати адресу для проживання та особисті засоби зв'язку, оскільки на момент вчинення кримінальних правопорушень проживав за декількома адресами та користувався різними абонентськими номерами мобільного зв'язку. Крім того, причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень не була відома органу досудового розслідування виключно до моменту повідомлення йому про нову підозру, оскільки підтверджуючі докази були отримані органом досудового розслідування уже після повідомлення йому про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України. У той же час, встановлення факту співучасті ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу суттєво впливає на ризики, оскільки свідчить про високу ймовірність останнього уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення шляхом переховування від органів досудового розслідування та або суду, а також незаконного впливу на свідків та потерпілого, показання яких підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень. Крім того, у зв'язку з тим, що органом досудового розслідування отримані беззаперечні докази стійкої злочинної поведінки ОСОБА_6 , такі обставини свідчать про високу ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, як особи яка має основним джерелом доходу грошові кошти, отримані від злочинної діяльності. Таким чином, тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом у даному кримінальному провадженні є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи. Окрім цього, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні та вивчення особистості обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо невиконання ним покладених процесуальних обов'язків. Обвинувачений ОСОБА_5 реально може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які законом віднесено до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов'язаних з умисним убивством декількох людей. Крім того, ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував заходи конспірації, а також знищив одяг та речі, які були при ньому в день убивства, щоб не бути викритим, про що останній також повідомив під час слідчого експерименту. Таким чином, вказана обставина дає підстави вважати, що обвинувачений вже фактично певний час переховувався від органів досудового розслідування, а тому він і в подальшому зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Обвинувачений ОСОБА_5 реально може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, під час обшуку були знайдені перука, накладна борода та вуса, які одягнув ОСОБА_5 , з метою конспірації в день вбивства. Водночас, в ході слідчих дій не були відшукані інші речі, які були на ОСОБА_5 в день убивства, зокрема одяг, взуття, пластикова каністра та/або інші речі, які були при ньому та які можуть зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, зокрема кров, інші біологічні сліди неповнолітнього ОСОБА_16 . За таких обставин, перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 реально може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Так, з показів ОСОБА_5 вбачається, що він прийшов на місце вчинення кримінального правопорушення з метою зустрітись з вітчимом потерпілого ОСОБА_11 , натомість вчинив вбивство його пасинка, а тому ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь яких інших додаткових свідчень. При цьому, враховуючи, що на даний час не допитані та не встановлені інші особи, у повному обсязі усі свідки, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_5 зазначених кримінальних правопорушень, у тому числі щодо можливих співучасників умисних вбивств, скоєних останнім а тому може впливати на даних осіб для зміни їх показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до суду за першою вимогою, враховуючи обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Під час проведення обшуків, за встановленими адресами останнього вилучено велику кількість вогнепальної зброї, бойових припасів, гранат, ножів, спеціально пристосовані до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти життя і здоров'я. Крім того, ОСОБА_5 на даний час, обвинувачується у незакінченому замаху на умисне убивство двох осіб (військовослужбовців Національної гвардії України, які несли службу на ДП «Південний машинобудівний завод»), тому є достатні підстави, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може вчинювати інші кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи. Вищевказані ризики на даний час, не зменшилися та не втратили своєї актуальності. Слід також зазначити, що обвинувачений ОСОБА_5 , на даний час не має на утриманні неповнолітніх дітей, осіб похилого віку. Зі слів обвинуваченог йому встановлений графік роботи на ДП «Південний машинобудівний завод» один раз на тиждень. Будь-яких інших офіційних джерел заробітку у ОСОБА_5 немає. Вказане підтверджує, що у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв'язки. Також, обвинувачений ОСОБА_5 має відмінний стан здоров'я, який дозволяє йому протягом значного часу переховуватись від органів досудового розслідування або суду. Крім того, тяжкість покарання, яке передбачене за вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічного позбавлення волі. Окрім цього, наявний ризик летальності, що створює обвинувачений ОСОБА_5 знаходячись на свободі, оскільки останній самостійно виготовив значну кількість вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, що підтверджено результатами обшуків, проведених у гаражних приміщеннях та за місцями проживання ОСОБА_5 , його близьких родичів. Разом з тим, в ході досудового розслідування отримані відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_5 є колишнім головою правління гаражного кооперативу «Жигулі- 1» та має доступ до усіх гаражних приміщень даного кооперативу, у яких можуть зберігатися не відшукані під час досудового розслідування вогнепальна зброя та бойові припаси до неї і якими останній зможе скористатися порушуючи вищеописані ризики. Більше того, в ході обшуку гаражу № НОМЕР_1 між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було відшукано частину ключів від невстановлених гаражних замків. Вищевказані обставини підтверджуються тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі після вчинення кримінальних правопорушень, з метою ухилення від кримінальної відповідальності змінював особисті засоби зв'язку. Слід зазначити, що інкриміновані кримінальні правопорушення, проти життя викликали значний суспільний резонанс, у тому числі, неодноразово освітлювались у різних засобах масової інформації.
В судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_15 , щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 зазначила, що коли вина не є доведеною, слід виходити з наявних матеріалів. Ризик, який дійсно існує - це недопитані свідки, ризик впливу на свідків хоч потенційно, але існує. Відповідно, щодо наявності інших ризиків, то прокурором жодних доказів щодо їх існування надано не було. З приводу стану здоров'я, то були надані відповідні медичні довідки. У її підзахисного наявні тяжкі хронічні захворювання, які пов'язані з зором та слухом. Її підзахисний до обрання йому запобіжного заходу мав постійне місце роботи, мешкання, був одруженим, мав на утриманні матір похилого віку. Просила остаточне рішення прийняти на розсуд колегії суддів. Стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 зазначила, що вона категорично заперечує проти задоволення клопотання прокурора. Прокурором не надано жодних доказів та доводів щодо наявності ризиків, на які посилається у своєму клопотанні прокурор. Під час перебування її підзахисного під цілодобовим домашнім арештом, він жодного разу не порушив його. Жодного доказу з приводу впливу на свідків з боку її підзахисного, суду надано не було. В її підзахисного є малолітня дитина, дружина, яка офіційно не працевлаштована. До моменту обрання йому запобіжного заходу, він постійно працював та забезпечував свою родину. Раніше до кримінальної відповідальності її підзахисний не притягувався, за місцем мешкання характеризується позитивно. Прокурором не надано доказів того, що вказані в його клопотанні ризики існують, а тому просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді фіксованого домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 залишив розгляд клопотання прокурора на розсуд колегії суддів. Зазначив, що відповідно до обвинуваченого ОСОБА_6 то стороною обвинувачення в обвинувальному акті вказані невірні відомості щодо повторно вчинення ним кримінального правопорушення. ОСОБА_6 жодним чином не причетний до вчинення ним кримінальних правопорушень. Ризики, які зазначає прокурор нічим не підтверджені. Його матір на даний час потребує підтримки та допомоги. ОСОБА_6 необхідно безперешкодно ходити на роботу, оскільки із застосованим до нього запобіжним заходом останній не може забезпечувати свою сім'ю. Окрім цього, ОСОБА_6 жодним чином не порушував застосований до нього запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Інші учасники судового процесу підтримали клопотання прокурора та просили їх задовольнити.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані суду клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2023 року продовжено обвинуваченим: ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17 липня 2023 року; ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17 липня 2023 року.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Так, надаючи оцінку доводам прокурора, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , строку дії запобіжних заходів, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
При вирішенні клопотання прокурора в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних агресією Російської Федерації проти України, у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, суд також зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Водночас слід зазначити, що за вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_5 загрожує покарання до п'ятнадцяти років або ж довічного позбавлення волі, що вже саме по собі дає підстави для переховування від суду задля уникнення покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував заходи конспірації у вигляді одягу та інших речей, які в наступному задля того, щоб не бути викритим, знищив, про що останній повідомив особисто під час досудового розслідування, що в свою чергу береться колегією суддів до уваги та свідчить про те, що ОСОБА_5 , в разі зміни запобіжного заходу, може здійснювати дії задля конспірації та ухилення від суду.
На користь існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що під час проведення обшуку на стадії досудового розслідування були знайдені перука, накладна борода та вуса, які міг одягнути на себе ОСОБА_5 з метою конспірації в день вбивства малолітнього ОСОБА_16 . Водночас, в ході слідчих дій не були відшукані інші речі, які були на ОСОБА_5 в день вбивства, зокрема одяг, взуття, пластикова каністра та/або інші речі, які були при ньому та які можуть зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, зокрема кров, інші біологічні сліди неповнолітнього ОСОБА_16 , а тому є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході ОСОБА_5 буде взмозі знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки, хоча судовий розгляд по справі розпочато, та відповідно до встановленого порядку дослідження доказів по справі, залишається не допитаними свідки, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Що стосується наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень чи можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, колегія суддів зазначає, що на стадії досудового розслідування, під час проведення обшуків за встановленими адресами проживання останнього було виявлено та вилучено велику кількість вогнепальної зброї, бойових припасів, гранат, ножів, що в свою чергу може свідчити про можливість ОСОБА_5 в разі зміни останньому запобіжного заходу продовжити протиправну діяльність.
Також, в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, п.1, п. 9 ч. 2 ст. 115, ст. 348 КК України.
Між тим, колегією суддів не береться до уваги посилання прокурора, як на обставину, яка підтверджує наявність ризиків, які останній зазначив у своєму клопотанні, а саме відсутність міцних соціальних зв'язків, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, у обвинуваченого ОСОБА_5 наявне постійне місце проживання, він є працевлаштованим, сімейний статус - одружений.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
При вирішенні клопотання прокурора в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних агресією Російської Федерації проти України, у ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, колегія суддів зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі дає підстави обвинуваченому переховуватись від суду задля можливості уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення.
При перевірці існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.
По кримінальному провадженню триває судовий розгляд, та відповідно до встановленого порядку дослідження доказів по справі, залишаються недопитаними свідки, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегією суддів також враховується і наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливості ОСОБА_6 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме неприбутті обвинуваченого за першою вимогою до суду. Колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю сприяє забезпеченню виконання обов'язків обвинуваченим, та виконання таких обов'язків, а тому свідчить про його дієвість та достатність.
Слід окремо зазначити, що при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , останній перебуваючи на свободі, може змінювати адресу проживання, оскільки на момент вчинення кримінальних правопорушень проживав за декількома адресами, що у свою чергу свідчить про наявність можливості ОСОБА_6 вдатися до відповідних дій задля перешкоджання розгляду кримінального провадження.
Перевіряючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів бере до уваги суть пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення та його обсяг, а саме вчинення кримінальних правопорушень проти власності, проти громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, беручи до уваги пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення та його обсяг, колегія суддів вважає, що існує велика ймовірність повторного вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень проти власності, проти громадської безпеки та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Між тим, колегією суддів не береться до уваги посилання прокурора, як на обставину, яка підтверджує наявність ризиків, які останній зазначив у своєму клопотанні, а саме відсутність міцних соціальних зв'язків, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, у обвинуваченого ОСОБА_6 наявне постійне місце проживання, він є працевлаштованим, сімейний статус - одружений, має на утриманні малолітню дитину.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи є достатніми та необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.
При цьому застосовані до обвинувачених запобіжні заходи відповідають характеру та тяжкості інкримінованих діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених суд на даному етапі не встановив.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_15 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період часу, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід, є таким, що не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту, не відпали, стан здоров'я обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перешкоджає застосуванню до них вказаних запобіжних заходів, а інші альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні таких мір запобіжних заходів із визначенням строку, а тому колегія суддів вважає, що більш м'які запобіжні заходи є таким, що нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а необхідними та достатніми для виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобігання встановлених судом ризиків, є лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк дії запобіжних заходів у виді: тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів; цілодобовий домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_6 належить продовжити строком на 60 днів.
Окрім цього, продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується ці види запобіжних заходів.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю, строком до 07 вересня 2023 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки: цілодобово не залишати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; носити електронний засіб контролю; прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває, без дозволу суду; утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим, свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 .
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на фіксований домашній арешт - відмовити.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3