Справа № 202/7598/23
Провадження № 4-с/202/18/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
11 липня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.
представник скаржника - Клименко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Стрийський відділ Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
Скаржник звернувся до суду з даною скаргою, за змістом якої просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпи Андрія Адамовича від 26 грудня 2022 року по повернення виконавчого документу (виконавчого листа по справі №0417/9215/2012 виданого 15 грудня 2015 року) стягувачу АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні №69979823 на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Стрийському відділі Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувало виконавче провадження №69979823 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 595 539, 27 дол.США, а також 358 136, 22 грн., 10 000,00 грн. боргу та 2 523, 00 грн. судового збору. В межах вказаного провадження було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 454 122, 07 грн. та 429, 00 грн. витрат виконавчого провадження. 26 грудня 2022 року виконавче провадження було завершено на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу. Скаржник вважав постанову про повернення виконавчого документа неправомірною, оскільки державним виконавцем не було вчинено дій щодо розшуку майна боржника. В той же час, оскаржуваною постановою було виділено в окреме провадження стягнення із скаржника суми виконавчого збору. Тобто фактично, виконавча служба, не здійснивши жодних дій на реальне виконання судового рішення додатково поклала на скаржника борг у вигляді виконавчого збору.
Представник заявника в судовому засіданні скаргу просили задовольнити.
Представники ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та органу примусового виконання рішення у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Жодних заперечень по суті скарги не надали.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
У виконавчому провадженні №69979823, заступником начальника відділу Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпою А.А. 5 жовтня 2022 року було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору на користь Стрийського відділу Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з ОСОБА_1 у розмірі 454 122, 07 грн. (з виконання виконавчого листа №0417/9215/2012, виданого 15 грудня 2015 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 595 539, 27 дол.США, а також 358 136, 22 грн. пені, 10 000 грн. боргу та судового збору 2 523, 00 грн.)
Згідно інформації про виконавче провадження від 6 червня 2023 року по виконавчому провадженню №69979823 встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа 0417/9215/2012 від 15 грудня 2015 року надійшла 4 жовтня 2022 року, провадження відкрито 4 жовтня 2022 року, 5 жовтня 2022 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 13 жовтня 2022 року прийнято постанову про арешт майна боржника, 26 грудня 2022 року прийнято постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними).
В той же час, судом встановлено, що скаржник є власником нерухомого майна, а саме: житлового будинку, земельних ділянок, автозаправочного пункту, які частково передані ним в іпотеку за кредитним зобов'язаннями, що підтверджується відповідними довідками з державних реєстрів.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, таку скаргу розглядає відповідний суд, який ухвалив таке рішення за правилами цивільного судочинства.
Отже, скарга щодо винесення державним виконавцем постанови про повернення йому (стягувачу) виконавчого документа у виконавчому провадженні у цій справі повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ЦПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавчий збір» встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Абзацом 1 ч.4 27 ЗУ «Про виконавчий збір» передбачає, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження передбачені ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».
При цьому, пунктом 2 частини 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавчий збір» встановлено, що якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з цим пунктом Закону підставою для повернення виконавчого документа у такому випадку є достовірне встановлення відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, та доведення, що здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В той же час, суду не було надано доказів, що державним виконавцем було вживано передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.
Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вище викладене, а також те, що державним виконавцем в порушення ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» не було вчинено дій на реальне виконання судового рішення, а також те, що повернення виконавчого документу з підстав передбачених пунктом 2 частини 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавчий збір» надає право повторно пред'явити такий виконавчий документ до виконання, суд вважає, що стягнення із скаржника виконавчого збору у даному випадку є невиправданим додатковим матеріальним тягарем для скаржника.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, про задоволення скарги у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 353, 447-451 ЦПК України,
Задовольнити скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Стрийський відділ Державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпи Андрія Адамовича від 26 грудня 2022 року по повернення виконавчого документу (виконавчого листа по справі №0417/9215/2012 виданого 15 грудня 2015 року) стягувачу АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні №69979823 на підставі п.2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 11.07.2023 року о 12 год.00 хв.
Суддя Г.О. Кухтін