Справа № 212/4765/23
2/212/2033/23
11 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з успадкованого майна,-
встановив:
05 липня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з успадкованого майна.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є зняття арешту з нерухомого майна, а саме з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є співвласником житлового будинку за вищевказаною адресою, а саме, на праві спільної часткової власності останній належить 1/8 частка житлового будинку з господарчими спорудами після смерті її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що на день звернення до суду всі частки спадкоємців визнані та розподілені.
Зокрема, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів на нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 336728085 від 23.06.2023 року право спільної часткової власності на житловий будинок за вищевказаною адресою належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 1/8 частки на кожного, а також 1/2 частка вищевказаного будинку належить ОСОБА_6 .
Однак, всупереч наведених норм чинного законодавства позивачем не визначено коло всіх заінтересованих осіб у вказаній справі, не зазначено у позовній заяві та не залучено в якості учасників справи інших співвласників вказаного майна, хоча наявні правові підстави для їх залучення. Водночас, зняття арешту з нерухомого майна без відома вказаних осіб може вплинути на їх права та обов'язки.
Разом з тим, позов пред'явлено одним співвласником ОСОБА_1 , позивач не зазначила, з яких правових підстав вона звертається до суду з позовом про зняття арешту зі всього домоволодіння.
Таким чином, оскільки рішення суду у даній справі впливає на права та обов'язки інших співвласників будинку, то позивачу необхідно визначити їх правовий статус та залучити до участі у даній справі.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Крім того, ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 було накладено обтяження - арешт нерухомого майна на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29.11.1994 року, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів на нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 336728085 від 23.06.2023 року.
Однак, на підтвердження вказаних обставин та обґрунтування предмету спору позивачкою не було долучено до позовної заяви копію такої ухвали суду.
Отже, заява не містить всю повноту відомостей, визначених вимогами Главою 4 Розділу IV ЦПК України та необхідних для виконання вимог щодо підготовки справи до розгляду.
Крім того, слід зазначити, що суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу, що в разі наявності у нього труднощів щодо самостійного отримання доказів на обґрунтування позовних вимог, він може скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним вмотивованим клопотанням про витребування доказів.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши строк для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві належних учасників справи та надання документу, на підставі якого було накладено вищевказаний арешт на будинок.
Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з успадкованого майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк на виправлення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала складена та підписана 11 липня 2023 року.
Суддя О. Н. Борис