№ 263/17580/19
пр. 1-в/201/262/2023
28 червня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від відбуття покарання у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Заступником начальника Відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 в суд направлено подання про звільнення від відбуття покарання у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку суду відносно ОСОБА_5 .
В судове засідання представниця органу пробації не з'явилася, до матеріалів подання надано заяву, в якій вона просила розглянути його без її участі.
Засуджений у судове засідання не прибув. Неявка засудженого не перешкоджає розгляду подання.
Прокурор проти задоволення подання не заперечив.
Суд, дослідивши подання та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 80 КК України встановлено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
За ч.4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Отже, ч.1 ст. 369 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.01.2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 10 200 гривень.
Вказаний вирок набрав законної сили 27.02.2020 року. Копія вироку та розпорядження суду відносно засудженого ОСОБА_5 отримано та прийнято до виконання 19.03.2020 р.
14.04.2020 р. отримано ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 12.05.2020 р., якою розстрочено виплату штрафу протягом 6 місяців.
01.12.2020 р. отримано ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.11.2020 р. про те, що суд вбачає ухилення за ст. 389 ч.1 КК України. 01.12.2020 р. направлено подання до Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч.1 КК України.
19.03.2021 року отримано повідомлення з Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що кримінальне провадження за ознаками ст. 389 ч. 1КК України відносно ОСОБА_5 закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 Кримінально-процесуального Кодексу України.
Відділом № 1 не надається можливим надати відомостей щодо працевлаштування, матеріального стану (наявність доходу), адреси електронної пошти, контактного номеру, можливості сплати штрафу повністю або частинами (розстрочка), у зв'язку з тимчасовою окупацією міста Маріуполя Донецької області російською федерацією. Особові справи засуджених не були евакуйовані у зв'язку з настанням швидкого вторгнення військових російської федерації. На теперішній час телефонний зв'язок з засудженими відсутній (на території проживання засудженого на даний час окупаційною владою змінено оператора мобільного зв'язку).
Згідно отриманої відповіді з Державної податкової служби України ОСОБА_5 джерела отримання доходів немає. Згідно отриманої відповіді з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління МЮ щодо ОСОБА_5 актового запису про смерть не виявлено.
Згідно отриманої відповіді з Департаменту адміністрування програм соціальної підтримки Національної соціальної сервісної служби України ОСОБА_5 відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформація відсутня.
Станом на 11.04.2023 р. уповноважений орган з питань пробації не отримував від ОСОБА_5 документа про сплату штрафу.
Інформації про причини невиконання вироку суду уповноважений орган з питань пробації не має.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.01.2020 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлено вироком суду, подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення гр. ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ККУ.
Подальше виконання вироку недоцільне, оскільки після спливу вказаного строку його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу.
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України випливає, що у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особу буде визнано винною в ухиленні від відбування покарання.
В матеріалах відсутні відомості, які б доводили належним чином про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання. Отже, немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Оскільки, на даний час відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що подання заступника начальника Відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях Марини Сороки підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 - звільнення від відбуття покарання у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.01.2020 року, оскільки, з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом 2 (двох) років.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 80 КК України, ч.1 ст. 284 КПК України, ч. 1 ст. 539 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбуття покарання у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28.01.2020 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1