Провадження № 33/821/335/23 Справа № 705/1615/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
07 липня 2023 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Непокульчицького В.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає заадресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 16 березня 2023 року о 23.20 годині в м. Умань по вул. Тищика, керував автомобілем SKODA, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено після продуття останнім приладу Драгер, який показав результат 1,43‰, чим порушив п. 2.9а ПДР.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, провадження по справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції, під час розгляду даної справи проігнорував клопотання, яке було заявлено під час судового розгляду в суді першої інстанції про допит в якості свідків пасажирів автомобіля SKODA FABIA р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходилися в даному транспортному засобі 16 березня 2023р. о 23.20 год. в м. Умань, по вул. Тищика, Черкаської області.
З цього приводу приводить правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 27.06.2019 року у справі № 560/751/17.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на фактичні дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, тривалістю 2 хвилини, який починається в момент знаходження ОСОБА_1 в салоні службового автомобіля працівників поліції.
Навівши положення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису зазначає, що згідно з відеозаписом камери працівника поліції, ОСОБА_1 не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, як помилково стверджує суд в оскаржуваній постанові.
Так само цей відеозапис не містить даних про момент зупинку автомобіля, фіксування перебування водія за кермом автомобіля, пред'явлення поліцейським службових документів, представлення, назву посади, прізвище, ім'я та по-батькові, поліцейські звання, а також відеофіксування процедури огляду на стан сп'яніння при наявності достатніх на це підстав.
Заслухавши пояснення захисника Непокульчицького В.С., який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185371 від 16 березня 2023 року, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Апеляційний суд зауважує, що вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 та власноручно зроблений запис, що той випив 2 пляшки пива, після чого керував автомобілем.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та диском із відеозаписом із місця події.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про з'явлення захисником клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Слід відзначити, що захисник в апеляційній скарзі приводить нерелевантну практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки в ній йде мова про розгляду справи посадовою особи уповноваженого підрозділу Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.
Попри позицію захисника, огляд на місці зупинки транспортного засобу поліцейським проведений із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Відсутність даних на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписі пред'явлення поліцейським службових документів, їхнє представлення, назву посади, прізвище, ім'я та по-батькові, поліцейські звання не вливає на доведеність винуватості у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.
У цій справі апеляційним судом не встановлено, порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 чи загальних засад при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про відсутність даних, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.
Апеляційний суд відзначає, що ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення підтвердив, що вживав алкогольні напої та був водієм SKODA FABIA р.н. НОМЕР_2
За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим матеріали справи не місять даних, що водієм вказаного транспортного засобу була інша особа.
Суддя, за результатами розгляду справи, застосовував до правопорушника ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, навіть виконання ним обов'язків військової служби та зі забезпеченням оборони України, захистом її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
У цій справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладати додаткове стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови суду та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Непокульчицького В.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук