Справа № 641/6707/20 Номер провадження 22-ц/814/1856/23Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н.І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
10 липня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави справу за апеляційною скаргою адвоката Вайленко Ганни Олександрівни, представника ОСОБА_1 , на додаткове рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 27 травня 2022 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , іншу 1/2 частину вказаної квартири залишити у власності відповідача та розподілити понесені ним судові витрати.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 27 травня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Скульського С.І., про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь до ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 27 700 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузьміної Т.Г., задоволено.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 9 764,56 грн.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду від 27 травня 2022 року, адвокат Вайленко Г. О., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказувала на недоведеність відповідачем справедливості та повноті витрат, які фактично понесені ОСОБА_2 на правову допомогу, а судом, в свою чергу, не враховані принципи розумності та спірності понесених витрат.
Правом подачі відзиву інші учасники не скористались.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (т.1 а.с.135-137)
Задовольняючи заяву адвоката Скульського С.І., представника ОСОБА_2 , щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 27 7000 грн, суд першої інстанції виходив з ч.1 та п.2 ч.2 ст. 141 УПК України та зауважив, що іншою стороною не було подано заяв про зменшення витрат на правову допомогу, заявлених ОСОБА_2 .
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз'яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2022 року рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2021 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Проте, вказаним судовим рішення апеляційного суду помилково не було зазначено про те, що додаткове рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 27 травня 2022 року втрачає силу.
Враховуючи скасування рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 11 листопада 2021 року та втрату сили оскаржуваним додатковим рішенням, його необхідно скасувати, оскільки воно не може існувати окремо від основного рішення у справі по суті спору.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Вайленко Ганни Олександрівни, представника ОСОБА_1 , задовольнити.
Додаткове рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 27 травня 2022 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 10 липня 2023 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов