СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4403/23
пр. № 2/759/2336/23
11 липня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказала, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, під час якого народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час доньці виповнилось 18 років і вона навчається на 2 курсі денної форми навчання факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України та потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням. Донька не має можливості працювати та самостійно забезпечувати себе, оскільки навчається на денній формі навчання. Позивачка вказала, що дитина ОСОБА_3 перебуває на її повному утриманні, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом. Вказала, що відповідач є здоровим і працездатним чоловіком, а тому в змозі виконувати обов'язки по утриманню доньки.
Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 грн., щомісячно, до досягнення нею 23 років, за умови продовження навчання.
30.03.2023 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача ОСОБА_2 10.07.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 зазначив, що не визнає позовні вимоги у повному обсязі. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що ОСОБА_3 в теперішній час не потребує аліментних платежів, у зв'язку із тим, що навчається на кошти державного бюджету, отримує стипендію, розмір якої вищий за прожитковий мінімум. Зазначає, що він має певні вади зі здоров'ям, на його утриманні перебуває малолітня дитина, при цьому, він як батько за наявної можливості допомагає ОСОБА_3 і в подальшому буде за можливості надавати допомогу.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала через канцелярію суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини - в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19 квітня 2003 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 (а.с. 23).
29 жовтня 2018 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/14925/18 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 30).
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
Відповідно до Інформації про задеклароване / зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28).
У відповідності до Довідки факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України від 27 січня 2023 року, ОСОБА_3 навчається на 2 курсі денної форми навчання за державним замовленням на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України з 01.09.2021 року згідно наказу №946 «СК» від 09.08.2021 року.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив відповідь на адвокатський запит від факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України від 21.06.2023 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 навчається за кошти державного бюджету і станом на 21.06.2023 року отримує стипендію у розмірі 2910 грн. (Наказ №1928 «С» від 30.12.2022 року НУБІП України, протокол засідання стипендіальної комісії №285 від 22.12.2022 року).
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Ч. 1, 2 ст. 184 СК України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов'язання щодо утримання.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи досягла 18 річного віку та навчається у вищому навчальному закладі, навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, тому вона потребує матеріальної допомоги.
Відповідач, у свою чергу, вважає, що ОСОБА_3 не потребує аліментних платежів, оскільки вона навчається за кошти державного бюджету та отримує стипендію, що є вищою за прожитковий мінімум.
З даними доводами відповідача суд не погоджується, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року №882 «Питання стипендіального забезпечення» заклади фахової передвищої, вищої освіти у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об'єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої, вищої освіти з кожного освітнього компонента і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на певному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією).
Рейтинг студентів, курсантів невійськового закладу фахової передвищої, вищої освіти, які навчаються на одному факультеті, в навчально-науковому інституті (відділенні) певного закладу фахової передвищої, вищої освіти за денною формою здобуття освіти за відповідними курсом та спеціальністю (предметною спеціальністю, спеціалізацією), оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти не пізніше ніж через три робочих дні після прийняття відповідного рішення стипендіальною комісією.
Тобто, академічна стипендія призначається відповідно до рейтингу успішності, який складається за результатами семестрового контролю.
Як вбачається із відповіді на адвокатський запит від факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України від 21.06.2023 року ОСОБА_3 навчається за кошти державного бюджету і станом на 21.06.2023 року отримує стипендію у розмірі 2910 грн. (Наказ №1928 «С» від 30.12.2022 року НУБІП України, протокол засідання стипендіальної комісії №285 від 22.12.2022 року).
Те, що ОСОБА_3 отримує стипендію за результатами семестрового контролю, на підставі Наказу №1928 «С» від 30.12.2022 року НУБІП України не означає, що таку стипендію ОСОБА_3 буде отримувати за результатами кожного семестрового контролю. Отримання студентом вищого навчального закладу академічної стипендії залежить від його результатів у навчанні за кожний семестр навчання.
Тобто, те, що ОСОБА_3 отримує стипендію, розмір якої вище за прожитковий мінімум, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів, оскільки зазначена виплата не є постійною, а залежить від результатів семестрового контролю.
Також суд зауважує, що стипендію ОСОБА_3 отримує на підставі Наказу №1928 «С» від 30.12.2022 року НУБІП України, протокол засідання стипендіальної комісії №285 від 22.12.2022 року. Суду не надано відомостей про те, чи отримує ОСОБА_3 стипендію за результатами літнього семестрового контролю.
Отже, суд не погоджується із доводами відповідача ОСОБА_2 , що його донька ОСОБА_3 не потребує аліментних платежів у зв'язку із тим, що вона навчається за кошти державного бюджету та отримує стипендію.
Крім того, відповідач зазначив, що має вади зі здоров'ям і на його утриманні перебуває малолітня дитина.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодного доказу на підтвердження того, що відповідач має вади зі здоров'ям та на його утримання перебуває малолітня дитина, суду надано не було. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях про факти, які повідомив суду відповідач. На підтвердження власних доводів відповідач мав би надати суду належні, допустимі та достатні докази з яких би вбачались відповідні обставини.
Зважаючи на викладене, суд критично ставиться до наданої відповідачем інформації про те, що він має певні вади зі здоров'ям та на його утриманні перебуває малолітня дитина. Крім того, суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 добровільно допомагає ОСОБА_3 за можливості, як він зазначав у поданому відзиві на позовну заяву.
Тобто, відповідач не спростував доводи позивачки про те, що дитина перебуває на повному утриманні ОСОБА_1 .
Проаналізувавши доводи позивача у сукупності з обставинами, встановленими під час розгляду справи, суд вважає, що донька сторін - ОСОБА_3 дійсно потребує матеріальної допомоги, оскільки вона здобуває освіту на денній формі навчання і не може самостійно забезпечувати себе.
За таких обставин суд вважає, що відповідач зобов'язаний утримувати свою дочку, яка продовжує навчання та надавати їй матеріальну допомогу.
При цьому суд відзначає, що в судовому засіданні не було встановлено існування обставин, що мають істотне значення та можуть свідчити про неможливість надання відповідачем зазначеної матеріальної допомоги.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших осіб, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки та інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Даних які б свідчили про втрату ним працездатності судом в ході розгляду справи не надано, наявність вад зі здоров'ям відповідачем не доведена.
Таким чином, суд вважає обґрунтованою до стягнення суму аліментів у розмірі 3000 грн. з урахуванням забезпечення гармонійного розвитку дитини, яка забезпечить нормальне функціонування організму дитини із урахуванням потреб пов'язаних із навчанням у вищому навчальному закладі.
При цьому суд вважає, що достатнім буде стягнути з відповідача аліменти в розмірі 3000 грн., оскільки відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували можливість визначення аліментів в меншому розмірі.
Визначаючи період, за який мають стягуватись аліменти, суд відзначає, що аліменти на утримання повнолітньої особи, яка продовжує навчання, за загальним правилом стягуються з дня пред'явлення позову до суду на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.
З урахуванням приписів ст. 199 СК України обов'язок відповідача сплачувати аліменти припиниться при досягненні донькою двадцяти трьох років, також право останньої на утримання припиняється у разі припинення нею навчання, яке може наступити раніше.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 206, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, починаючи з 11.03.2023 року і до припинення навчання ОСОБА_3 , але не більш, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Горбенко