31 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6087/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Рівної В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.09.2022 р. (суддя Бойченко Ю.П.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
09.12.2019 р. ТОВ «Лотос Трейд» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.07.2019 р.:
- за формою «Р» № 0010291402, чим збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 2 353 793 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 176 896,50 грн та № 0010301402, чим збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 868 150 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 434 075 грн;
- за формою «П» № 0010311402, чим зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 264 123 грн за 2018 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.09.2022 р. адміністративний позов задоволений повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не забезпечено повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, не враховані при розгляді справи пояснення сторони відповідача та надані докази в їх обгрунтування, неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, що в цілому призвело до неправильного вирішення даної справи.
На апеляційну скаргу відповідача позивач надав відзив, де просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та, вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що в період з 22.03.2019 по 07.05.2019 посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Лотос Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.07.2016 по 31.12.2018, за результатами чого 14.05.2019 р. складений акт №275/08-01-14-02/34789812, де зафіксовані виявлені порушення: окрема:
-п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140, з врахуванням вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 ПК України, в результаті чого встановлене заниження податку на прибуток всього у сумі 2 344 702 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 1 086 416 грн. наростаючим підсумком (в т.ч. за 4 квартал 2016 року на суму 1086416 грн.); за 1 квартал 2017 року на суму 1 157890 грн.; за півріччя 2017 року на суму 1 494919 грн. наростаючим підсумком; за 9 місяців 2017 року на суму 1 494919 грн. наростаючим підсумком; за 2017 рік на суму 1 258286 грн. наростаючим підсумком та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1314630 грн. за 2018 рік;
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 АК України, в результаті чого встановлене заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2868150 грн., в т.ч. по періодах: липень 2016 року 148220 грн.; вересень 2016 року 131392 грн.; жовтень 2016 року 872485 грн.; листопад 2016 року 93966 грн.; грудень 2016 року 91394 грн.; січень 2017 року 488411 грн.; березень 2017 року 664023 грн.; квітень 2017 року 378259 грн.
Як слідує з акту перевірки, відповідач зазначає, що перевіркою не підтверджена реальність здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами: з ТОВ «Оптима Косметик» (зміна назви ТОВ «Сітівантажтранс»), ТОВ «Мері косметик», ТОВ «ТК фінансова ініціатива» (зміна назви ТОВ «Флай Енерджі»), ТОВ «ТБ «Косметик Трейд» ( нова нава ТОВ «ТБК Гарант»), ТОВ «Оторг - Груп», ТОВ «Бреймер».
Як слідує з матеріалів справи, відповідач посилається на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 у справі №331/1690/19, чим ТОВ «Оптима Косметик», «Мері Косметик» визнані фіктивними, а особу, яка перебувала директором даних підприємств, визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 205 КК України.
Крім того, відповідач посилається на наявність чисельних кримінальних проваджень, фігурантами яких є контрагенти позивача.
На підставі акту перевірки від 14.05.2019 №275/08-01-14-02/34789812, 17.07.2019 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:
№0010291402, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 530 689 грн. 50 коп., у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 2 353 793 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 176 896 грн. 50 коп.;
№0010311402, яким позивачу зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 264 123 грн.;
№0010301402, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 302 225 грн., у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 2 868 150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 434 075 грн.
Судом встановлено, що 15.07.2016 між позивачем, як покупцем та ТОВ «Оптима Косметик», як продавцем укладений Договір купівлі-продажу №10-16/ЛТ, відповідно до умов якого продавець зобов'язався надати покупцю у власність матеріальні цінності (товари непродовольчої групи, далі товар), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар в установлені договором строки.
Матеріалами справи підтверджене, що постачальник поставив позивачу, як покупцю товар, про що свідчать видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за липень грудень 2016 року.
21.01.2016 між позивачем, як покупцем та ТОВ «Мері Косметик», як продавцем укладений договір купівлі-продажу №3-16/ЛТ, згідно чого продавець зобов'язався надати покупцю у власність матеріальні цінності (товари непродовольчої групи, далі товар), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар в установлені договором строки.
Виконання даного договору підтверджене видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за липень грудень 2016 р.; платіжними дорученнями.
01.12.2016 між ТОВ «Торгівельна компанія «Фінансова ініціатива» , як постачальником та позивачем, як покупцем укладений договір поставки №40-16/ЛТ, відповідно до умов чого постачальник зобов'язався надати покупцю у власність матеріальні цінності (товари непродовольчої групи, далі товар), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар в установлені договором строки. (п. 1.1. Договору).
На виконання вказаного договору ТОВ «ТК «Фінансова ініціатива» поставила позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за липень грудень 2016 р.; платіжними дорученнями.
01.03.2017 між позивачем, як покупцем та ТОВ «ТБ «Косметик Трейд», як постачальником укладений договір поставки №49-17/ЛТ, відповідно до умов чого постачальник зобов'язався надати покупцю у власність матеріальні цінності (товари непродовольчої групи, далі товар), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар в установлені договором строки.
Виконання даного договору підтверджене видатковими накладними, товарно-транспортними накладними; платіжними дорученнями; оборотно-сальдовою відомостю по рахунку 631 за 1 півріччя 2017 р.
13.01.2017 між позивачем, як покупцем та ТОВ «Оторг - Груп», як постачальником укладений Договір поставки №46-17/ЛТ, відповідно до умов чого постачальник зобов'язався надати покупцю у власність матеріальні цінності (товари непродовольчої групи, далі товар), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за товар в установлені договором строки.
Виконання даного договору підтверджене видатковими накладними; товарно-транспортними накладними, платіжними допрученнями та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 1 квартал 2017 р.
01.03.2017 між позивачем, як покупцем та ТОВ «Бреймер», як продавцем укладений Договір поставки №01/03-17, відповідно до умов чого продавець зобов'язався поставити товар покупцеві (передати товар у його власність для використання у його підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.
Виконання даного договору підтверджене видатковими накладними; оборотньо-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 1 квартал 2017 р.
Крім того, встановлено, що 31.03.2017 між позивачем, як боржником, ТОВ «Бреймер», як цедентом та ТОВ «ТБ «Косметик Трейд», як цісіонарій укладений договір цесії (відступлення права вимоги) №31/03/2017, за умовами якого цедент передає цесіонарію, а цесіонарій набуває права вимоги, належне цедентові, і стає кредитором у зобов'язаннях боржника перед цедентом, що випливає з договору від 01.03.2017 №01/03-17., в зв'язку з чим цесіонарій набуває права вимагати від боржника грошову суму у розмірі 1738968,97 грн.
В подальшому судом встановлено, що придбаний у вищезазначених контрагентів товар позивач реалізував через торгівельну мережу магазинів «Лотос» роздрібним покупцям, що підтверджується реєстром чеків продажу товару та копіями чеків.
Таким чином, аналізуючи надані первинні документи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність спірних господарських операій позивача з його вищезазначеними контрагентами, що відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами і доказів зворотнього відповідачем не надано.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що контрагентами позивача по господарським операціям за спірний період складені та зареєстровані належним чином податкові накладні в ЄРПН і даний факт не заперечується відповідачем, та що є для покупця - позивача по справі - підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 134 ПК України передбачено, що « 134.1. Об'єктом оподаткування є: 134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку)».
Згідно статті 135 ПК України встановлено, що « 135.1. Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу».
Відповідно статті 200 ПК України встановлено, що « 200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету».
Так, статтею 14 ПК України визначено, що «14.1.181 п. 14.1 податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу».
Статтею 198 ПК передбачено, що «198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг….
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
…198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».
Крім того, згідно статті 200 ПК України встановлено, що «201.1. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
…201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту».
Аналізуючи спірні господарські операції, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про їх реальність, оскільки дані господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами, відповідають економічному змісту та супроводжені рухом активів позивача при їх здійсненні.
Щодо посилання відповідача на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 р. по справі № 331/1690/19 стосовно контрагентів : ТОВ «Оптіма Косметик», ТОВ «Мері Косметик» суд зазначає, що даним вироком затверджена угода між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Запорізької області і прокурором відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28,ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.11.2019 р. вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2019 р. по справі № 331/1690/19 скасований та призначений новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2020 р. по справі № 331/1690/19 кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28,ч.1 ст. 205, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України, в звязку із декриміналізацією кримінальних правопорушень - закриті за п.4 ч.1 ст. 286 КПК України.
Крім того, встановлено, що допитаний під час розгляду справи ОСОБА_1 вказував на реальну діяльність ТОВ «Мері Косметик» та ТОВ «Оптима Косметик».
Стосовно посилання відповідача на фігурування контрагентів позивача в кримінальних справах суд зазначає, що такі доводи не є належними доказами нереальності господарських операцій, оскільки жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанці.
Щодо непідтвердження постачальниками товару у ланцюгу постачання, а також не подання ними податкової звітності, суд зазначає, що дані факти не є підствою для застосування до позивача негативних наслідків, оскільки позивач надав до перевірки документальне підтвердження розміру податкового кредиту та понесених витрат.
Крім того, Верховний суд сформулював правову позицію в постановах від 06.12.2021 по справі № 640/8883/19 та від 23.12.2021 по справі № 814/322/16, де вказав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Як слідує з матеріалів справи, доводи позивача підтверджені належними доказами по справі, та не спростовані висновками перевірок контрагентів позивача.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами оформлені належним чином, рух придбаних товарів відображений в бухгалтерських документах, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.
Крім того, з акту перевірки слідує, що висновки відповідача грунтуються на податковій інформації відносно третіх осіб - контрагентів позивача щодо подання ними звітності, наявності трудових і матеріальних ресурсів, але не підтверджені жодними доказами, які б спростовували б факти господарської діяльності позивача.
Однак, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення податкового законодавства, негативні наслідки, можуть бути застосовані, саме, до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності позивача, засвідчені вказаними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Статтею 77 КАС України передбачено, що «1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, жодним доказом не підтвердив правомірність таких рішень.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів правомірність своїх рішень, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 315,316,321,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова