10 липня 2023 р. Справа № 480/1120/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі № 480/1120/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
28.12.2022 року на зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу було залишено без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою і через несплату судового збору та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування та документу про сплату судового збору.
03.07.2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вимог ухвали подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та надано квитанцію про сплату судового збору.
В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 здійснила передислокацію сил та засобів для забезпечення здійснення заходів з охорони національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з боку військових сил російської федерації з постійного місця дислокації в інше місце й не має можливості, з огляду на вищевказані обставини, отримувати кореспонденцію належним чином у місці постійної дислокації Військової частини НОМЕР_1 в зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням. Разом з тим, є за необхідне зазначити, що Військова частина НОМЕР_1 на момент отримання оскаржуваного рішення суду знаходиться в зоні проведення операції об'єднаних сил й виконує бойові завдання у відповідності до бойових наказів, що створює труднощі щодо можливості своєчасного подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення. Також апелянт зазначає, що оскаржуване рішення на адресу Військової частини НОМЕР_1 надійшло 10.01.2023 (після направлення апеляційної скарги), у відповідь на звернення від 20.12.2022 до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи встановлено, що 05.10.2022 в порядку спрощеного провадження було ухвалено оскаржуване рішення.
В матеріалах справи (а.с. 78) міститься зворотнє поштове повідомлення, у відповідності до якого оскаржуване рішення Військовою частиною НОМЕР_1 отримано 21.10.2022 р. (за адресою місцезнаходження апелянта, яку він зазначає в поданих клопотаннях та апеляційній скарзі).
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи спростовують доводи апелянта щодо дати обізнаності із оскаржуваним рішенням.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано жодних доказів здійснення передислокації Військової частини НОМЕР_1 та доказів відсутності можливості отримувати кореспонденцію у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням в період з 21.10.2022 року (дата отримання оскаржуваного рішення) до 28.12.2022 року (момент подачі апеляційної скарги).
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі № 480/1120/22, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.10.2022по справі № 480/1120/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко