про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 липня 2023 року справа №200/2315/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/2315/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/2315/22.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/2315/22 - залишено без руху.
Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.
Копія ухвали суду від 05 червня 2023 року надіслана в електронний кабінет відповідача в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 05 червня 2023 року.
На адресу суду надійшла заява про поновлення строку, яка за змістом фактично дублює заяву про поновлення строку, додану до апеляційної скарги (відсутність фінансування по сплаті судового збору, військовий стан, встановлення простою органів ДПС, запровадження дистанційної роботи, передання функцій ГУ ДПС у Донецькій області щодо самопредставництва ГУ ДПС у Львівській області, вжиття заходів по сплаті судового збору).
Розглянувши заяву, суд дійшов таких висновків.
Проміжок часу, який сплинув з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення (18 січня 2023 року) до часу звернення апелянта з повторною апеляційною скаргою з оплатою судового збору (29 травня 2023 року), на переконання суду апеляційної інстанції, є досить тривалим, значно перевищує процесуальний строк встановлений КАС України та вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Щодо посилання апелянта на вжиття заходів для сплати судового збору.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 200/15310/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Так, судом встановлено, що з 28 липня 2022 року функції самопредставництва в судах ГУ ДПС у Донецькій області здійснює ГУ ДПС у Львівській області, проте заявником не надано також належних доказів неможливості подання апеляційної скарги, в тому числі і з 28 липня 2022 року. Також, як було зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, Наказом ДПС України від 19 травня 2022 року № 238 «Про припинення простою в роботі Головних управлінь ДПС у Донецькій та Луганській областях» припинено простій у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.
Між цим, пояснення ГУ ДПС у Львівській області стосовно причин пропуску строку не є достатніми, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 грудня 2022 року.
До заяви про поновлення строку від додано виписки по рахунку ГУ ДПС у Львівській області за КЕКВ 2800, які на думку суду, не підтверджують обставин відсутності коштів у відповідача за весь період з дня звернення з первиною апеляційною скаргою.
Надані скаржником виписки підтверджують відсутність бюджетних асигнувань саме на субрахунку 2800, водночас, підтверджує наявність коштів на інших субрахунках. До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Аналогічна позиція щодо вирішення питання про відстрочення сплати судового збору висловлена в ухвалах Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 640/9481/19, від 23 березня 2023 року у справі № 340/8876/21.
Як було зазначено в ухвалі про залишення без руху від 05 червня 2023 року судовий збір сплачено ГУ ДПС у Донецькій області (44070187) платіжною інструкцією від 23 травня 2023 року № 324.
Так, ухвалою апеляційного суду від 24 квітня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто, повторну апеляційну скаргу подано 29 травня 2023 року (судовий збір сплачено 23 травня 2023 року).
Під час подання первинної апеляційної скарги судом надавався достатній строк для сплати судового збору, продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Проте відомостей та доказів неможливості вжиття таких заходів упродовж всього часу з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду від 18 січня 2023 року апелянтом не надано.
Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, ухвалі Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 200/11210/20-а, в ухвалі від 26 червня 2023 року у справі № 826/3653/17.
Отже, станом на 10 липня 2023 року, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви про поновлення строку - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 200/2315/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
А. В. Гайдар