Постанова
Іменем України
10 липня 2023 року
м. Київ
провадження №33/824/3286/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Обухівського районного суду Київської області
в складі судді Зінченко О. М.
від 18 травня 2023 року
у справі №372/1063/23 Обухівського районного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
06 березня 2023 року інспектором ВРПП Обухівського РУП майором поліції Толокановим О. А. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №130486 про те, що громадянка ОСОБА_1 , 06.03.2023, о 19 год. 20 хв., на просп. Дніпровському, 7, в м. Українка, Київської області, керувала транспортним засобом «HyundaiAccent», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
В протоколі зазначено, що водій відмовилася від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначено, що до протоколу додаються пояснення, направлення та диск з відеозаписом.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 18 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є помилковим, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вона керувала автомобілем.
Зазначила, що суд першої інстанції проігнорував її аргументи щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в її діях. Крім того, вона акцентувала увагу суду першої інстанції на тому, що в момент зупинки її під час керування транспортним засобом вона не перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а лише хвилювалася, що в неї міг залишитися запах алкоголю, який вона вживала напередодні.
Вказала, що матеріали справи не містять жодних відомостей про свідків, які б підтверджували обставини, зазначені у протоколі, про те, що вона відмовилася від проходження огляду.
Крім того, додала, що працівники поліції не роз'яснили їй права належним чином та не роз'яснили їй право на правову допомогу, адже належне роз'яснення однозначно б вплинуло на її поведінку при складанні протоколу.
Резюмувала, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
За вказаних обставин просила скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання 04 липня 2023 року ОСОБА_1 та її захисник Савенко Р. В. не з'явилися. 03.07.2023 захисник ОСОБА_1 - Савенко Р. В. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із розглядом іншої справи у Господарському суді Тернопільської області. Клопотання захисника задоволено, судове засідання відкладено на 10.07.2023.
У судове засідання, призначене на 10.07.2023 ні ОСОБА_1 , ні її захисник Савенко Р. В. не з'явилися, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені своєчасно та належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ні ОСОБА_1 , ні її захисник Савенко Р. В. не зверталися до суду з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 10.07.2023, із зазначенням поважних причин і такі докази до суду не подавалися.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та її захисника Савенко Р. В. у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 06.03.2023, о 19 год. 20 хв., на просп. Дніпровському, 7, в м. Українка, Київської області, керувала транспортним засобом «HyundaiAccent», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у лікаря-нарколога відмовилася з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №130486 від 06.03.2023 та відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким встановлено, що ОСОБА_1 , керувала автомобілем та відмовилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Скаржник помилково вважає, що судом неповно встановлено обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визнано її винною за відсутності доказів керування транспортним засобом і це свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, з огляду на наступне.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому обставин відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Також факт відмови може бути зафіксований у поясненнях свідків, але лише у разі неможливості проведення такої фіксації засобами відеозапису.
Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останньої від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров'я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована на не лише поясненнями свідків, а й на нагрудну бодікамеру поліцейського.
Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.
Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №130486 від 06.03.20232вбачається, що ОСОБА_1 , 06.03.2023, о 19 год. 20 хв., на просп. Дніпровському, 7, в м. Українка, Київської області, керувала транспортним засобом «HyundaiAccent», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Водій відмовилася від проходження огляду у встановленому законом порядку з фіксацією події на нагрудну бодікамеру поліцейського (а.с. 1).
В письмових поясненнях ОСОБА_1 від 06.03.2023 року у відповідній графі остання написала, що згідно ст. 63 Конституції України вона відмовляється від надання письмових пояснень (а.с. 2).
Згідно направлення на огляд водія ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння до Обухівської БЛІЛ від 06.03.2023 в останньї виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 3).
Судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 6), щодо яких суд зазначає наступне.
З відеозапису вбачається, що «HyundaiAccent», д.н.з. НОМЕР_1 , стоїть на узбіччі проїжджої частини з увімкнутим аварійним сигналом зупинки. До автомобіля підійшов поліцейський, та за кермом автомобіля на місці водія знаходилась ОСОБА_1 , яка надала поліцейському свої документи. Під час спілкування поліцейський задав питання щодо вживання алкогольних напоїв, на що остання повідомила, що не вживала, а лише привезла чоловіка до певного місця. Поліцейський повідомив про наявність стійкого запаху алкоголю в салоні автомобіля та наявності пляшки зі спиртним, на що ОСОБА_1 повідомила, що в неї в салоні автомобіля розлилося спиртне. Після чого поліцейський попросив останню вийти з автомобіля та дихнути, після чого повідомив, що в останньої наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після чого з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 без будь-яких пояснень сідає в автомобіля, заводить двигун, та здійснює рух на автомобілі протягом декількох десятків метрів до паркувального майданчику магазину та зупиняє автомобіль і зачиняється в ньому, при цьому розмовляючи по телефону. На прохання поліцейського щодо продовження спілкування протягом певного часу ігнорувала. Після чого, поряд припаркувався автомобіль, з якого вийшло двоє людей. Поліцейський почав роз'яснювати їм ситуацію, після чого ОСОБА_1 відкрила двері автомобіля, повідомила, що вона не керувала транспортним засобом, а була тут припаркована і демонстративно вжила спиртне з пляшки. В подальшому неодноразово повідомляла поліцейському, що не керувала транспортним засобом, незважаючи на роз'яснення поліцейського про фіксування події на бодікамеру, продовжила вживання спиртного. На пропозицію поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я відмовилася в категоричній формі.
При цьому, зазначені вище протокол, направлення та відеозапис є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України доведена наявними в матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серіїААД №130486 від 06.03.2023 та відеозаписом бодікамери поліцейського з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а також факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння .
Оскільки ОСОБА_1 на місці зупинки відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки з використанням приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров'я, що підтверджено доказами в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР.
Отже, доводи скаржника про те, що вона не керувала транспортним засобом, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом, з якого безпосередньо вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем «HyundaiAccent», д.н.з. НОМЕР_1 , і такі докази у сукупності кореспондуються з обставинами, викладеними у протоколі серії ААД №130486від 06.03.2023. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол серії ААД №130486 відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності.
У даній справі не підлягають встановленню та перевірці обставини перебування у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі обставини перевіряються судом у випадку порушення водієм п. 2.9.а ПДР України, в той час як у даній справі протокол складено за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, і перевірці підлягає саме обставина відмови від проходження огляду, що є порушенням п. 2.5 ПДР, за що і складено протокол відносно ОСОБА_1 .
Відтак апеляційний суд не приймає доводи скаржника, про те, що вона повідомила суду, що вживала алкогольні напої за день до того, як її зупинили, а також доводи про те, що вона не перебувала у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такі обставини не підлягають встановленню у даній справі.
Скаржник також помилково вважає, що відсутність свідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 є порушенням ст. 266 КУпАП, та є підставою для скасування постанови першої інстанції, оскільки, як вже вказувалось вище, ч. 2 ст. 266 КУпАП, передбачена можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. Відтак відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з фіксуванням такої відмови на бодікамеру поліцейського без залучення свідків не є порушенням норм законодавства, прав ОСОБА_1 та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Доводи скаржника про те, що їй не роз'яснювалися права спростовуються підписом у відповідній графі протоколу, з якого вбачається що громадянці ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Більше того, у письмових поясненнях остання посилаючись саме на положення ст. 63 Конституції України, відмовилась надавати письмові пояснення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що роз'яснення права на правову допомогу, вплинуло б на її поведінку при складанні протоколу, є припущеннями, на яких судове рішення ґрунтуватися не може. Крім того, такі доводи не спростовують висновок суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, та не є підставою для скасування постанови Обухівського районного суду Київської області.
Більше того, в суді першої інстанції ОСОБА_1 роз'яснювалися її права, в тому числі право на правову допомогу.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним.
Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 18 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик