05 липня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши, на наявність перешкод для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019 року, в порядку ст. 303 КПК України, та зобов'язано прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019, у найкоротший строк здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні № 22019270000000051 щодо ОСОБА_4 .
На вказану ухвалу слідчого судді старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 відмовити.
Апелянт вважає, що постановлене рішення підлягає перегляду в апеляційному порядку, обґрунтовуючи таке право на оскарження аналізом норм _______________________________________________________________
Справа №11-сс/824/4311/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ст. 309 КПК України Доповідач ОСОБА_1
Конституції України, Кримінального процесуального закону, практики Європейського суду з прав людини, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа №757/49263/15-к) та Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 (справа № 243/6674/17-к) та від 23.05.2018 (справа № 237/1459/17), де вказано, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Перевіривши апеляційну скаргу старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора необхідно відмовити з наступних підстав.
У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Отже, згідно з положеннями ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.
Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, це ухвали слідчого судді про:
- відмову у наданні дозволу на затримання;
- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
- продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
- застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
- продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
- застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
- поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
- продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
- направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
- арешт майна або відмову у ньому;
- тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
- відсторонення від посади або відмову у ньому;
- продовження відсторонення від посади;
- відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
- закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу;
- про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Водночас частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді, їх законність підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
Таким чином, постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року, якою задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019 року, в порядку ст. 303 КПК України, та зобов'язано прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019, у найкоротший строк здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні № 22019270000000051 щодо ОСОБА_4 ,до вказаного переліку не входить і відповідно не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, про що зазначено й в ухвалі слідчого судді.
Отже, старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подана апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Посилання прокурора в обґрунтування можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді від 27 червня 2023 року на правову позицію Верховного Суду, зокрема, викладену у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (справа №757/49263/15-к) та Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 (справа № 243/6674/17-к) та від 23.05.2018 (справа № 237/1459/17), є необґрунтованим. Адже у цих висновках йдеться про постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тоді як в даному випадку слідчий суддя розглянув скаргу відповідно до положень ст.ст. 303 - 307 КПК України і не вбачається підстав для висновку про те, що слідчий суддя постановив ухвалу, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
З огляду на викладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, за апеляційною скаргою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 ,слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 399 КПК України, суддя
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року, якою задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019 року, в порядку ст. 303 КПК України, та зобов'язано прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 або іншого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22019270000000051 від 05.08.2019, у найкоротший строк здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, у кримінальному провадженні № 22019270000000051 щодо ОСОБА_4 .
Копію ухвали з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі ч. 6 ст. 399 КПК України.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1