. 10 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4328/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення,
Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправними та нечинним рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області "Про внесення змін до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 31 січня 2023 року № 11.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням тридцятої сесії Кобеляцької міської ради восьмого скликання № 11 від 31 січня 2023 року № 11 внесено зміни до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" на 2023 рік, шляхом скорочення усіх посад інспекторів природно заповідного фонду. Зазначені обставини на переконання позивача призведуть до неналежного виконання відповідачем як органом місцевого самоврядування виконанню обов'язку щодо сприяння охороні та збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 17 травня 2023 року до участі у справі № 440/4328/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_1 .
15 травня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що фінансування регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" здійснюється за рахунок коштів Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, яка визнала за доцільне з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів скоротити посади інспекторів природно заповідного фонду. Відповідач вважає, що наявність у штаті регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" посад сторожів належним чином забезпечить охорону та збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду парку.
06 травня 2023 року до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній наполягав на протиправності спірного рішення в частині скорочення посад інспекторів природно заповідного фонду.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" організований відповідно до рішення четвертої сесії четвертого скликання Полтавської обласної ради від 24 грудня 2002 року без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Загальна площа РЛП складає 23200,0 га.
Положення про Регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" (далі - Положення) затверджене наказом Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації № 3 від 26 травня 2021 року.
За приписами пункту 1.10 Положення Регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" підзвітний, підконтрольний і підпорядкований Кобеляцькій міській раді, а в установлених законодавством межах - місцевому органу охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 8.1 передбачено, що фінансування Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" здійснюється за рахунок, зокрема, місцевих бюджетів.
Рішенням тридцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 11 від 31січня 2023 року "Про внесення змін до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" на 2023 рік", внесено зміни до штатного розпису Регіонального ландшафтного парку шляхом скорочення інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії - 1 посада та інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії - 3 посади.
Позивач вважає, що скорочення усіх посад інспекторів природно заповідного фонду призведе до неналежного виконання відповідачем як органом місцевого самоврядування обов'язку щодо сприяння охороні та збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно зі статтею 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Відповідно до пункту 5.1 Положення забезпечення режиму охорони території регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" здійснюється службою охорони парку. Її посадовими особами є директор парку - начальник служби державної охорони парку та інспектори з державної охорони природно-заповідного фонду. Посадові особи служби державної охорони парку мають право, зокрема, складати протоколи про порушення вимог законодавства у сфері природно-заповідного фонду України, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності.
Як пояснив представник відповідача, Кобеляцька міська рада є засновником Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський", фінансування якого здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (видатки передбачають, зокрема, виплату заробітної плати працівників). Спірне рішення обумовлено необхідністю ефективного, раціонального та обґрунтованого використання бюджетних коштів.
При цьому відповідач спростував доводи позивача про те, що спірним рішенням Кобеляцька міська рада повністю ліквідувала службу охорони Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський".
По-перше, у розумінні Положення директор парку, як начальник служби охорони парку, має всі повноваження, якими були наділені інспектори у сфері охорони природно-заповідного фонду України задля його збереження.
По-друге, наказом директора Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 24 квітня 2023 року № 10-ОД "Про зміни до штатного розпису" до штатного розпису з 01 травня 2023 року введено посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду І категорії та посаду заступника директора з наукової роботи.
Матеріалами справи підтверджено, що Наказом директора Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 27 квітня 2023 року № 10 прийнято на роботу ОСОБА_2 заступником директора з наукової роботи з 01 травня 2023 року.
Наказом директора Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 27 квітня 2023 року № 11 на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" з 01 травня 2023 року прийнято Яременка Є.В.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що Кобеляцька міська рада жодним чином не ставить під загрозу збереження території Регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" як об'єкта природно-заповідного фонду України та довкілля в цілому.
Крім того, суд вважає за доцільне зауважити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг /пункт 7 частини першої статті 4 КАС України/.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Предметом оскарження у цій справі є рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області "Про внесення змін до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 31 січня 2023 року № 11. Підставою оскарження вищевказаного рішення стало переконання позивача про те, що його виконання унеможливить виконання відповідачем покладених на нього обов'язків щодо сприяння охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За приписами частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як установлено судом, спірним рішенням Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області "Про внесення змін до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 31 січня 2023 року № 11 скорочено посади інспекторів природно заповідного фонду.
Відтак спірне рішення є ненормативним актом органа місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Факт прийняття вищевказаного рішення є формою реалізації відповідачем свого суб'єктивного права на організацію діяльності створеного ним парку. Скасування такого акта не може породити жодних парових наслідків, в тому числі й для позивача.
Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При цьому, за усталеною правовою позицією касаційної інстанції право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Згідно з частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.
Проаналізувавши викладене, суд не вбачає у спірних правовідносинах ознак допущення протиправності з боку відповідача, оскільки позивачем на обґрунтування своєї позиції не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення спірним рішенням його прав або охоронюваних законом інтересів.
За викладених обставин відсутні підстави вважати рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області "Про внесення змін до штатного розпису регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" від 31 січня 2023 року № 11 протиправним.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Відмовити в задоволенні позову Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" (вул. Райдужна, 31, кв. 48, м. Київ, 02218) до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та нечинним рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Головуючий суддя А.О. Чеснокова