Справа № 420/11200/23
10 липня 2023 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, передбачене ч. 5 ст. 262 КАС України.
Водночас 05.07.2023 року від ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивав просить суд:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №15881-13 від 03.11.2020 року;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №3175346-5506-1504 від 28.04.2020 року;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №851899-2407-1504 від 23.11.2021 року;
- видалити податкову заборгованість в сумі 41075, 00 грн. з інтегрованої картки платника податків в ІТС «Податковий блок» за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб);
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначив, що суму заборгованості, яку Головне управління ДПС в Одеській області намагається стягнути з нього, було визначено йому на підставі податкових-повідомлень рішень області №3175346-5506-1504 від 28.04.2020 року та №851899-2407-1504 від 23.11.2021 року та податкової вимоги №15881-13 від 03.11.2020 року. Водночас ОСОБА_1 не погоджується із вищезазначеними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до приписів ст.177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ч.3 ст. 177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з ч.1 ст.178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши зміст зустрічної позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, оскільки вона подана із порушенням вимог, встановлених КАС України.
Відповідно до п.п.5 та 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Як вбачається з адміністративного позову позивач просить суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №15881-13 від 03.11.2020 року; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №3175346-5506-1504 від 28.04.2020 року; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №851899-2407-1504 від 23.11.2021 року.
Водночас ОСОБА_1 не заявляє до суду основної позовної вимоги, щодо визнання протиправними таких рішень податкового органу.
Також позивач за зустрічним позовом просить суд «видалити податкову заборгованість в сумі 41 075,00 грн. з інтегрованої картки платника податків в ІТС «Податковий блок» за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб)».
Разом з тим, жодних рішень, дій або бездіяльності контролюючого органу в цій частині він також не оскаржує.
Крім того, позивач за зустрічним позовом не конкретизує у вимозі, хто саме повинен здійснювати видалення податкової заборгованість з інтегрованої картки платника податків, оскільки такі повноваження у адміністративного суду згідно положень КАС України відсутні.
При цьому суд зауважує, що вказана вимога взагалі виходить за межі первісного адміністративного позову поданого Головним управлінням ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Також суд зауважує, що відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так ОСОБА_1 відповідачем за зустрічним позовом вказує - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166).
Разом з тим, згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України було зареєстровано тільки 14.12.2020 року.
При цьому позивачем у зустрічній позовній заяві оскаржуються вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №15881-13 від 03.11.2020 року; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №3175346-5506-1504 від 28.04.2020 року; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №851899-2407-1504 від 23.11.2021 року, яке було винесені іншою юридичною особою - Головним управлінням ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370).
Відповідно до інформації з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) перебуває в стані припинення.
В той же час, записи про ліквідацію вказаної юридичної особи або про її припинення відсутні.
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно правильно визначити суб'єктний склад за зустрічним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд зауважив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так позивач за зустрічним адміністративним позовом оскаржує рішення податкового органу від 2020 року. Разом з тим, до суду ОСОБА_1 звернувся лише 05.07.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд також зазначає, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-IX, з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2684,00 гривень.
Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 у позовній заяві заявлені як вимоги майнового характеру на загальну суму 46690,00 грн. так і вимога немайнового характеру (видалити податкову заборгованість з інтегрованої картки платника податків в ІТС «Податковий блок» за кодом класифікації доходів бюджету 18010900 (орендна плата з фізичних осіб).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання адміністративного позову у справі судовий збір у загальній сумі 2147,20 грн. як за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру у сумі 1073,60 грн. та за позовні вимоги майнового характеру у сумі 1073,60 грн.
Водночас, позивачем до суду було надано лише квитанцію про сплату судового збору на суму 1073,60 грн.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки зустрічного адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову із правильним визначенням суб'єктного складу учасників справи, коректним викладенням позовних вимог згідно положень КАС України, доказів сплати судового збору, заяви, передбаченої ч. 1 ст. 123 КАС України, про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №420/11200/23 і належних доказів поважності причин пропуску цього строку.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування вимоги, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу за зустрічним позовом для усунення недоліків зустрічної позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.