Справа № 420/16029/23
10 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , зазначеного в довідці для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року ;
зобов'язати відповідача:
- провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до довідки №9/3-1361 від 23.11.2021 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов'язковим урахуванням відсотків грошового забезпечення визначених у довідці №9/3-1361 від 23.11.2021 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, а саме: відсоткова надбавка за вислугу років - 40%; надбавка за особливості проходження служби - 36,5%; премія - 36,8%;
- оформити і надіслати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 43,63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов'язковим урахуванням відсотків грошового забезпечення визначених у довідці №9/3-1361 від 23.11.2021 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, а саме: відсоткова надбавка за вислугу років - 40%; надбавка за особливості проходження служби - 36,5%; премія - 36,8%.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач просить зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії, проте процесуальний статус ГУ ПФУ у якості третьої особи не визначає, не надає копію позову з додатками для вказаної особи.
Позивач просить виготовити та надати до ГУ ПФУ довідки для перерахунку пенсії, проте не зазначає та не надає відповідних доказів з якого часу, які перерахунки здійснювались, у тому числі з 2020 року, з огляду на те, що ним заявлені вимоги про виготовлення довідок для перерахунку пенсії, у тому числі з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, 01.02.2023 року
Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер.
Вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до вказаної практики однією вимогою позивача є визнання протиправною відмови у виготовленні довідки на відповідний рік та зобов'язання підготувати її та направити до ГУ ФПУ.
Між тим, позов містить чотири таки вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачений за одну вимогу.
Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем не вказані дати засвідчення копій документів.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом розглянута справа №380/14933/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, поданим до Львівського окружного адміністративного суду 20.10.2022 року, щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невидачі довідок для перерахунку пенсії із 01.02.2020, із 01.01.2021 та із 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
У постанові від 12.04.2023 року Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку пенсії, 1 січня відповідного року.
Верховний Суд також зазначив, що посилання позивача на отримання листа відповідача від 19.09.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Також ОСОБА_1, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилалась на день оприлюднення постанови Верховного Суду від 02.08.2022 року №440/6017/21, а саме 05.08.2022, який на його думку пов'язується із днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів.
Верховний Суд з цього приводу визначив, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Таким чином, по даній справі №420/16029/23 перебіг строку звернення до суду позивача з вимогами щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 слід обраховувати з 1 січня відповідного року. Позивач звернувся до суду з позовом 03.07.2023 року (відправлений поштою 30.06.2023 року), тобто встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено щодо позовних вимог в частині виготовлення та видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.
Позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних доказів по справі, документ про сплату судового збору, заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності його пропуску.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог ст.5 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
За таких обставин адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва