Справа № 420/15973/23
10 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 03.07.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 щодо відмови здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди отриманої під час проходження військової служби за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату мені грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889», під час проходження військової служби за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошової допомоги для оздоровлення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира військовій частині НОМЕР_2 від 03.09.2018 позивач був звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2018 № 239 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. В період проходження військової служби при виплаті грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки позивачу не нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889». Позивач звернувся до відповідача з клопотанням здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Однак листом від 23.11.2022 № 3584 військової частини НОМЕР_2 йому було відмовлено. Лист військової частини НОМЕР_2 від 23.11.2022 № 3584, позивач отримав 15.03.2023, що підтверджується копією конверту. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889» (яка діяла на момент мого звільнення з військової служби), зокрема пунктом 2 вказаної постанови Уряд встановив, з-поміж іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Отже в силу положень Закону № 2011-ХІІщомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинні включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду в якій він зазначає, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 21.02.2023 № 736. Вищезазначені обставини та тривалий розгляд його звернення відповідачем утруднило складання позовної заяви та збір доказів для направлення в суд. Як зазначено позивачем раніше, 26.01.2022 він звернувся до відповідача з проханням надати розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Разом з тим відповідач не розглядав його звернення у встановлені строки та не надав відповідь. Відповідач надав позивачу відповідь після другого звернення. Тобто перебування в складі Збройних Сил України та затяжний розгляд мого звернення та не надання мені розрахунків виплачених сум Відповідачем своєчасно, утруднив пред'явлення позову до суду.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суддя виходить до такого.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання щодо поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з вказаними вище вимогами, суддя враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 13.03.2019 року у справі № 807/363/18:
«Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Оскільки позовна заява позивача містить вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII, слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Щодо висновків судів про незастосування у випадку, що розглядається, норм положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України з огляду на формулювання позовних вимог інших, ніж стягнення заробітної плати, Верховний Суд зауважує, що норми цієї статті, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати».
З огляду на викладене та, вирішуючи питання щодо задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі, доходжу до висновку про застосування вказаного вище правового підходу про відсутність строкових обмежень для звернення до суду з позовом щодо належних позивачу виплат при звільненні, а отже відсутності факту пропуску позивачем строку на звернення до суду.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1, 2 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині НОМЕР_2 та наказом командира по військовій частині НОМЕР_2 від 03.09.2018 № 211 його було звільнено та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Предметом розгляду справи є право ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 13.03.2013 №161 під час проходження служби за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Відтак, з метою повного та об'єктивного розгляду даної справи суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_2 відомості/інформацію щодо розміру та складових виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення під час проходження служби за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, із зазначенням підстав (нормативні положення та внутрішні розпорядчі документи) здійсненого розрахунку, та копії Карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Керуючись ст.ст. 12, 72, 73, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 257, 262 КАС України, суддя
У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 відомості/інформацію щодо розміру та складових виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення під час проходження служби за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, із зазначенням підстав (нормативні положення та внутрішні розпорядчі документи) здійсненого розрахунку.
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії Карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Зазначені докази надати до суду у десятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов'язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА