Справа № 420/16322/23
10 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, ЄДРПОУ 08402040)
про: визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 р., відповідно до вимог ст. ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку його пенсії, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021р., встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020р. № 1082-ІХ на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, відповідно до Наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою №248/612 від 27.01.2021 року, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% та щомісячної премії у розмірі 35%, за аналогічною посадою, яку займав на час звільнення із служби, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 року;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 р., відповідно до вимог ст. ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку його пенсії, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021р., встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020р. № 1082-ІХ на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, відповідно до Наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" та рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою №248/612 від 27.01.2021 року, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65% та щомісячної премії у розмірі 35%, за аналогічною посадою, яку займав на час звільнення із служби, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021року.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є оскарження дій відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 р.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на обчислення та виплату грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», саме 1 січня відповідного року.
Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження таких дій звернувся лише 05.07.2023 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Разом з тим, суддя зазначає, що представник позивача, ні в позовній заяві ні в окремому клопотанні не заявляв про поновлення строків звернення до суду, та не навів жодних обставини, які підтверджують поважність пропуску строку звернення позивача за захистом свого порушеного права.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Окремо суддя звертає увагу, що при виготовленні та поданні вказаної заяви необхідно врахувати позицію Верховного Суду висловлену, зокрема, в Постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 року по справі №380/14933/22.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
“Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.”
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.