10 липня 2023 р. № 400/5130/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 травня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 11.11.2022 № 143250013968 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи на посадах складальник корпусів металевих суден та складальник-добудовник судновий відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Позов обґрунтовано позивачем тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправно відмовило йому в зарахуванні усіх періодів його роботи складальником корпусів металевих суден і складальником-добудовником судновим, у зв'язку з невідповідністю поданих ним довідок вимогам Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. В наслідок цього органом Пенсійного фонду України було прийнято рішення про відмову йому в призначені пенсії. На переконання позивача, основним документом, що підтверджує відповідний стаж його роботи є трудова книжка.
26.05.2023 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якому воно заперечило проти позову і просило в його задоволенні відмовити повністю.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вказало на те, що:
оскаржуване позивачем рішення від 11.11.2022 № 143250013968 було прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а не Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
подані позивачем до органів Пенсійного фонду України довідки щодо підтвердження наявності в нього пільгового стажу не відповідають вимогам Додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637;
положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права та призначення пенсії за віком на пільгових умовах у спірних правовідносинах застосуванню не підлягають.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 05.06.2023, позивач заперечив проти доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У цій заяві по суті справи позивач наголосив на тому, що:
органи Пенсійного фонду України при обчисленні його страхового стажу із шкідливими умовами праці протиправно не врахували ні дані трудової книжки, ні надані ним довідки та відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також складений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області Акт про результати перевірки достовірності довідки від 17.01.2023 № 1400-0902-1/308;
підтвердження того, що він у відповідні періоди, які не зараховані до пільгового стажу, працював повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
11.05.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 запропоновано позивачу надати згоду суду на залучення до участі у справі як співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
05.06.2023 через канцелярію суду надійшла згода позивача на залучення до участі у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
08.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а також про розгляд справи спочатку.
Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 про відкриття провадження в адміністративній справі надіслані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним 12.06.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його паспортом громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 05.08.2019 органом 4810.
Відповідно до записів №№ 1-4, 7-8, 10-14, 18-27, 32-33, 37-40 трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 18.02.1981 (далі - трудова книжка позивача) він працював на посадах складальника корпусів металевих суден і складальника-добудовника суднового, а саме в періоди: з 19.02.1981 по 28.07.1981, з 01.04.1982 по 08.04.1982, з 15.06.1984 по 20.11.1988, з 24.04.1995 по 16.05.2002, з 07.04.2003 по 31.10.2003, з 01.09.2005 по 26.04.2006, з 01.05.2006 по 01.02.2008, з 04.02.2008 по 01.03.2009, з 02.01.2012 по 14.05.2012, з 08.09.2017 по цей час.
04.11.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, тобто коли йому вже виповнилося 59 років.
Згідно із розпискою-повідомленням до вищевказаної заяви позивач додав, зокрема, трудову книжку НОМЕР_1 від 18.02.1981, довідки від 27.09.2022 № 10 і від 12.10.2022 № 7.
У зв'язку з тим, що призначення / перерахунок пенсії здійснюється за екстериторіальним принципом, вищенаведена заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке 11.11.2022 прийняло рішення № 143250013968 про відмову у призначенні пенсії.
Вказане рішення про відмову аргументовано тим, що на дату звернення страховий стаж позивача становить 36 років 10 місяців 28 днів, пільговий стаж роботи - 0 років 0 місяців 0 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи:
- з 01.04.1986 по 20.11.1988 (довідка № 10 від 27.09.2022), оскільки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не вірно зазначено постанову на момент роботи заявника;
- з 02.01.2012 по 14.05.2012 (довідка № 7 від 12.10.2022), оскільки довідка не відповідає додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.199 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»; у довідці має бути зазначено період роботи, що враховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконаної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номер, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видано зазначені довідки.
Право на пенсійну виплату, як зазначено у цьому оскаржуваному рішенні, позивач матиме з 02.06.2023.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з абзацами першим і другим пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Оскільки на сьогоднішній день в Україні не запроваджено пенсійне забезпечення через професійні та корпоративні фонди, тому порядок призначення пенсії на пільгових умовах визначається нормами Закону № 1058-ІV.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Абзацами чотирнадцятим і двадцять другим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Відповідно до абзаців двадцять четвертого-двадцять шостого підпункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Отже, однією з умов для зменшення пенсійного віку чоловікам для отримання пенсії за віком на пільгових умовах є наявність не менше 6 років 3 місяців стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (половина стажу на зазначених роботах від 12 років 6 місяців).
Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №? 383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок №? 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Таким чином, пільговий стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком№ 2 повинен бути підтверджений:
документами про відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.1992;
результатами атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992.
Що стосується документів про відповідні умови праці за час виконання позивачем відповідних робіт до 21.08.1992, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ) (чинного станом на 21.08.1992) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Тобто законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17 та від 11.08.2021 у справі № 172/1079/16-а.
Натомість, як встановив суд, записи у трудовій книжці позивача, що стосуються спірних періодів роботи (№№ 1-4, 7-8, 10-14), заповнені відповідно до вимог розділу 2 Інструкції про порядок введення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (чинна у період заповнення трудової книжки позивача).
Згідно із записами №№ 1-4, 7-8, 10-14 трудової книжки позивач відповідно працював:
з 19.02.1981 по 28.07.1981 в цеху № 10 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником-добудовником суднового (0 років 5 місяців 10 днів);
з 01.04.1982 по 08.04.1982 в цеху № 11 Суднобудівного заводу «Океан» складальником корпусів металевих суден (0 років 0 місяців 8 днів);
з 15.06.1984 по 28.02.1985 в цеху № 10 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником-добудовником суднового (0 років 8 місяців 14 днів);
з 01.04.1986 по 20.11.1988 в цеху № 3 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником корпусів металевих суден (2 роки 09 місяців 20 днів).
Всього на відповідних посадах позивач пропрацював 3 роки 11 місяців 22 дні.
Відомості про неповний робочий день позивача у зазначені періоди у трудовій книжці відсутні.
Тобто ці записи чітко містять інформацію щодо характеру роботи позивача у спірні періоди.
Зазначені посади передбачені:
в підпункті «а» пункту 3 розділу XV Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (чинна до 01.01.1992);
у підпункті «а» пункту 3 розділі XІV Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, робота в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (чинна до 10.03.1994), код спеціальності 2150300а-18145;
у підпункті «а» пункту 3 розділі XІV Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (чинна до 15.01.2003), код спеціальностей 2150300а-18145 і 2150300а-18187;
у підпункті «а» пункту 3 розділі XІV Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (чинна до 02.08.2016), позиція 14.3а;
у пункті 3 розділу XIV Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (чинний з 03.08.2016).
Тому суд прийшов до висновку, що трудовою книжкою позивача підтверджується відповідний пільговий стаж роботи на посадах, що передбачені Списком № 2, із зайнятістю повний робочий день, а саме: 3 роки 11 місяців 22 дні.
Відтак позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження відповідного пільгового стажу у період його роботи до 21.08.1992.
Щодо результатів атестації відповідного місця за умовами праці після 21.08.1992 суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку № 383 зазначена постанова (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці») набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене результатами атестації.
Пунктом 4.3 Порядку № 383 встановлено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Суд встановив, що з 02.07.2021 по день звернення до органів Пенсійного фонду України (04.11.2022) позивач працював на посаді складальником корпусів металевих у Товаристві з обмеженою відповідальністю «СУДНОБУДІВНО-СУДНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД «НІБУЛОН» (запис № 40 трудової книжки).
Згідно з пунктом 1 Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад працівників, яким не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, затвердженого наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІБУЛОН» від 02.07.2021 № 25 «Про застосування результатів атестації робочих місць за умовами праці в ТОВ «Суднобудівно-ремонтний завод «НІБУЛОН», займане позивачем робоче місце відноситься до робочих місць, роботи на яких дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.
Цей наказ позивач подав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області разом із заявою про призначення пенсії від 04.11.2022.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України протиправно не зарахували до його пільгового стажу період його роботи з 02.07.2021 по 04.11.2022 (1 рік 4 місяці 3 дні).
Крім цього, 04.11.2022 позивач подав разом із заявою про призначення пенсії довідку Приватного підприємства «СК-ЮНІТ» від 12.10.2022 № 7, згідно з якою він з 02.01.2012 по 14.05.2012 на посаді складальника корпусів металевих суден, що передбачена Списком 2 розділу XIV підрозділу 3а. Проте, у цій довідці відсутні будь-які дані про проведення атестації відповідного робочого місця.
Отже, цією довідкою не підтверджується факт атестації робочого місця позивача, на якому він працював з 02.01.2012 по 14.05.2012, а отже і факт його роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.
Відтак в оскаржуваному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обґрунтовано прийшло до висновку про незарахування позивачу на підставі довідки Приватного підприємства «СК-ЮНІТ» від 12.10.2022 № 7 до пільгового стажу періоди його роботи з 02.01.2012 по 14.05.2012.
Що стосується періодів роботи позивача на робочих місцях складальника корпусів металевих суден і складальника-добудовника суднового в періоди з 24.04.1995 по 16.05.2002, з 07.04.2003 по 31.10.2003, з 01.09.2005 по 26.04.2006, з 01.05.2006 по 01.02.2008, з 04.02.2008 по 01.03.2009, то будь-яких документів, які підтверджували б проведення атестації вказаних робочих місць позивач органам Пенсійного фонду України не подав. У трудовій книжці позивача записи про це відсутні.
Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правомірно не врахувало періоди роботи позивача з 24.04.1995 по 16.05.2002, з 07.04.2003 по 31.10.2003, з 01.09.2005 по 26.04.2006, з 01.05.2006 по 01.02.2008, з 04.02.2008 по 01.03.2009 до відповідного пільгового стажу.
З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 04.11.2022 документів необґрунтовано не зарахувало позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком за списком № 2, періоди його роботи:
з 19.02.1981 по 28.07.1981 в цеху № 10 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником-добудовником суднового (0 років 5 місяців 10 днів);
з 01.04.1982 по 08.04.1982 в цеху № 11 Суднобудівного заводу «Океан» складальником корпусів металевих суден (0 років 0 місяців 8 днів);
з 15.06.1984 по 28.02.1985 в цеху № 10 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником-добудовником суднового (0 років 8 місяців 14 днів);
з 01.04.1986 по 20.11.1988 в цеху № 3 «Ордена Леніна завод імені 61 комунара» складальником корпусів металевих суден (2 роки 09 місяців 20 днів);
з 02.07.2021 по 04.11.2022 в складально-зважувальній дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю «СУДНОБУДІВНО-СУДНОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД «НІБУЛОН» складальником корпусів металевих суден (1 рік 4 місяці 3 дні).
Пільговий стаж роботи позивача на посадах, що передбачені Списком № 2, відповідно до поданих ним органами Пенсійного фонду України документів складає 5 років 3 місяці 25 днів, що менше ніж 6 років 3 місяці.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був відмовити позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах за результатами розгляду його заяви від 04.11.2022, оскільки доданими до неї документами не підтверджується наявність у нього необхідного пільгового стажу (6 років 3 місяців).
Тому рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11.11.2022 № 143250013968 про відмову у призначенні пенсії позивачу є правомірним.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) і Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003; код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 10 липня 2023 року